Лікарняні каси

Хоч лікарняна каса в столиці існує порівняно недовго, але вже можна говорити про особливості її роботи. Справедливості заради варто відзначити, що більш ніж за рік свого існування МЛК встигла відреагувати на більшість скарг і виправити основні недоліки. Так, наприклад, якщо рік тому можна було сплатити членські внески без комісії лише в одному банку, то навесні-2012 це можна зробити в семи банках: ПриватБанку, банках "Київська Русь", "Київ", ЕРДЕ Банку, Українському Професійному Банку, Укргазбанку, Південкомбанку.

Тим не менш, деякі моменти, які присутні в діяльності каси досі, можна зарахувати якщо не до недоліків, то до підводних каменів. Два з них стосуються придбання ліків. По-перше, офіційний максимальний термін, в який аптеки повинні надати ліки членам МЛК - три дні. І хоча, як правило, затримок з ліками не буває, немає гарантії, що так буде у всіх випадках. По-друге, за те, що компенсації підлягають лише ті ліки, які входять у визначений список (як ми вже говорили вище), то цілком можлива така ситуація, коли хворий буде змушений купувати деякі позиції, необхідні йому для лікування, за свій рахунок. Нарешті, перелік випадків, в яких пацієнт може розраховувати на фінансову допомогу каси, набагато менше списку винятків (що, в принципі, не дивно, враховуючи розмір щомісячного внеску).

Ще однією можливою складністю або, принаймні, малоприємною особливістю для тих, хто хоче стати членом МЛК, є пошук можливості це зробити. Найпростіше стати членом МЛК через інтернет - роздрукувавши і заповнивши відповідний формуляр на сайті організації. Спосіб дізнатися щось безпосередньо в районних поліклініках столиці, як з'ясував Prostobank.ua, не відразу увінчається успіхом. Головна проблема полягає в тому, що зі співробітників медустанов, як не дивно, мало хто знає про існування такої організації. Так, в реєстратурі однієї з районних поліклінік нам сказали, що нічого не знають про лікарняну касу. Подальші розпитування медичних працівників привели нас до касии цієї поліклініки - місця, де можна, наприклад, зробити благодійний внесок у допомогу медзакладу. Але і там про Муніципальну лікарняну касу нічого не знали. І лише після проявленої незвичайної наполегливості нам порадили звернутися до головлікаря - "якщо вже хтось і знає, щось про такий проект, то це він". Так воно і сталося - саме головлікар розповів нам про доктора-експерта МЛК при поліклініці.

Нарешті, не можна не звернути увагу на деякі особливості того, як лікарняна каса може використовувати членські внески, які в разі, якщо робота МЛК буде непрозора, можна трактувати як можливості для зловживання. Наприклад, Правління ЛК в окремих випадках може приймати рішення про благодійну допомогу в розмірі до трьох мінімальних зарплат у зв'язку з важким матеріальним становищем - як фізичним, так і юридичним особам. Крім цього, за рішенням Правління може надаватися благодійна допомога лікувально-профілактичним закладам і різним юридичним і фізичним особам, які "сприяють діяльності" лікарняної каси - за умови "раціонального і ефективного використання коштів, що надійшли від членів ЛК".

Ідея лікарняних кас не нова - за кордоном також практикують подібні організації. І хоча суть організацій "у них" і "у нас" схожа, на практиці вони суттєво відрізняються, зокрема тим, що така схема медичного страхування за кордоном набагато більше поширена. Є й інші відмінності. Наприклад, у Німеччині, де близько 1200 лікарняних кас, серед них висока конкуренція, яка всіляко підтримується і розвивається державою. Наслідки такої конкуренції досить приємні для клієнтів, і не тільки через те, що конкуренція, як відомо, безпосередньо пов'язана з якістю послуг, і німці можуть вільно вибирати відповідні тарифи та умови обслуговування. Оскільки лікарняні каси в Німеччині націлені на профілактику захворювань своїх членів (чим менше вони будуть хворіти, тим менше грошей каса витратить на лікування), то вони масово запускають акції з накопичення бонусів за щеплення, зроблені вчасно, за заняття в фітнес-центрах та інші оздоровчі заходи. А ці бонуси потім за підсумками року можна обміняти, наприклад, на безкоштовну поїздку на відпочинок в комфортабельний готель в курортній місцевості або навіть на грошову винагороду: здорова конкуренція в галузі робить такі бонусні програми не лише корисними, але і привабливими.

Чи зможуть лікарняні каси коли-небудь розвинутися в Україні до рівня, який можна порівняти з эвропейським - складно сказати. Адже головні проблеми, з якими доводиться стикатися споживачам, в самій системі охорони здоров'я, її недофінансування, і в тому, що багато українців не можуть собі дозволити якісного лікування в разі раптової хвороби. І якщо за кордоном лікарняна каса може вирішити як мінімум останню проблему майже повністю, то у нас про це говорити ще рано. А поки лікарняна каса буде швидше залишатися засобом часткової допомоги для тих, чий статок нижче середнього, ніж панацеєю від недоступності медицини або засобом забезпечення прориву в сфері медобслуговування.

Інфекційні і паразитарні хвороби: рожа; гельмінтози.
Хвороби нервової системи: невралгія, неврити усіх локалізацій; гангліоніт
Хвороби очей і додаткового апарату: кон'юнктивіт, блефарит, ячмінь, видалення стороннього тіла з ока.
Захворювання дихальної системи: гострий синусит, тонзиліт, фарингіт, ларингіт, трахеїт, бронхіт; гостра пневмонія (легкий хід); хронічний тонзиліт, синусит, бронхіт (фаза загострення).
Хвороби вуха: гострий отит; хронічний отит (фаза загострення).
Хвороби органів травлення: виразкова хвороба шлунка, 12 - палої кишки (фаза загострення, не ускладнений перебіг); хронічний гастрит, дуоденіт, гастродуоденіт (фаза загострення, виражений больовий синдром), дискінезії жовчного міхура і жовчовивідних шляхів.
Хвороби шкіри і підшкірної клітковини:
алергічний дерматит (легка, середньотяжка форма);
кропив'янка (рецидивуючий перебіг, легка, середньотяжкий форма);
абсцес, фурункул, карбункул, гідраденіт, флегмона;
гострий лімфаденіт;
панарицій.
Хвороби системи кровообігу: загострення хронічного геморою.
Хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини: остеохондроз хребта різних локалізацій з проявами вертебробазилярного артеріального синдрому; люмбаго, загострення радикулітів всіх відділів; вертеброгенна радикулопатія, артрити, бурсити, тендовагініти (загострення, больовий синдром); артрози (загострення).
Хвороби сечостатевої системи: гострий цистит, пієлонефрит; хронічний цистит, пієлонефрит (фаза загострення), уретрити, аднексити
Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників: переломи, вивихи, травми, рани; термічні і хімічні поверхневі опіки, обмороження.

Додатково для дитячого населення:

Хвороби нервової системи: симптоми відновного періоду новонароджених; наслідки запальних захворювань нервової системи.
Хвороби системи кровообігу: кардіоміопатії (тонзилогенна, эндокринно-обмінна, метаболічна).
Хвороби органів травлення: диспепсії (функціональні розлади травлення).

В Україні — це членська благодійна організація або громадське об'єднання, що функціонує у правовому полі, створеному відповідно до Законів України «Про благодійництво та благодійні організації», «Про об'єднання громадян» та «Основи законодавства України про охорону здоров'я», Указу Президента України № 963/2000 «Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України» від 08.08.2000 р., Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 400 «Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров'я» від 11.08.2005 р.

Встановлено, що в державі станом на 01.01.2008 року функціонувало 236 лікарняних кас. З них 57% створені та працюють на основі Закону України «Про благодійність та благодійні організації», 31% — на основі Закону України «Про об'єднання громадян», 12% у своїх статутних документах посилаються на обидва закони. Загальна кількість членів лікарняних кас в Україні в 2007 році складала 858,3 тис. громадян. У структурі членів лікарняних кас за категоріями населення питома вага працюючих становить 65,0% (557,9 тис. осіб); пенсіонерів — 19,3% (165,6 тис. осіб); дітей — 9,2% (79,0 тис. осіб); інших категорій — 6,5% (55,8 тис. осіб). У порівнянні з 2001 роком структурний склад членів лікарняних кас суттєво не змінився, хоча спостерігається певне зменшення питомої ваги працюючих (із 75% у 2001 р. до 65% у 2007 р.), збільшення питомої ваги пенсіонерів (із 16% у 2001 р. до 19,3% у 2005 р.) та дітей (з 3% у 2001 р. до 9,2% у 2007 р.). Перебування громадян у лікарняних касах має тенденцію до збільшення, і вони є привабливими перш за все для соціально незахищених верств населення. Досліджено, що за 2007 рік сумарний обсяг коштів, акумульованих лікарняними касами, склав 50,6 млн грн., що перевищує показник 2001 року майже в 4 рази (2001 р. — 13 млн грн.). Розмір витрат лікарняних кас у цілому по Україні становив майже 50,0 млн грн., що становило 96,8% від загального обсягу акумульованих коштів, у тому числі: на придбання медикаментів — 78,6%; на придбання виробів медичного призначення — 4,6%; на ведення справ та утримання кас — 12,8%; інші витрати — 4,0%.

В Україні продовжувала розвиватися система лікарняних кас (ЛК) — як додаткове джерело фінансування сфери охорони здоров'я за рахунок солідарно накопичених цільових персоналізованих внесків юридичних і фізичних осіб. ЛК стали одним із напрямів реформування системи охорони здоров'я, що виник як реакція населення на обмежені можливості державного фінансування щодо забезпечення якісної та доступної медичної допомоги. Сьогодні ЛК отримали друге дихання як громадські об'єднання, що готові самостійно на засадах громадсько-солідарної участі забезпечувати доступною і якісною медичною допомогою своїх членів. Створення ЛК у вигляді самостійних структур визначає можливості контролю за використанням коштів та якістю медичного обслуговування. У своїй діяльності ЛК використовують страхові технології, що значно знижує фінансові затрати населення під час звернення за медичною допомогою.

Лі­ка­рня­ні ка­си ста­ли іні­ці­ато­ра­ми ство­ре­ння і ре­алі­за­ції в Ук­ра­їні Фо­рму­ля­рної си­сте­ми. Пе­рший лі­карс­ь­кий фо­рму­ляр (ЛФ) вий­шов у 2000 ро­ці в Жи­то­мирс­ь­кій об­ла­сті за під­три­мки аме­ри­канс­ь­ко­го про­ек­ту «Ра­ці­ональ­ний фа­рма­це­вти­чний ме­нед­жмент». З іні­ці­ати­ви ЛК ві­дбу­ло­ся й­ого вті­ле­ння в пра­кти­чну пло­щи­ну. ЛФ став ін­фо­рма­тивним до­ку­ме­нтом ко­жно­го лі­ка­ря Жи­то­ми­рщи­ни.

На даний час в Житомирі надруковано 6 видань Фармацевтичного формуляру.

З 2003 року працює Благодійна організація «Лікарняна каса Полтавщини», яка використовує п'яте видання Фармацевтичного формуляру.

По­над 10 ро­ків в Ук­ра­їні ді­ють іні­ці­ати­ви на­се­ле­ння, яке шля­хом об’єд­на­ння сфо­рму­ва­ло ме­ре­жу лі­ка­рня­них кас (ЛК) у фо­рмі до­бро­віль­них бла­го­дій­них та гро­мадсь­ких ор­га­ні­за­цій і на со­лі­да­рній ос­но­ві розв’язує пи­та­ння фі­на­нсу­ва­ння пе­вної ча­сти­ни ме­ди­чної до­по­мо­ги.

Вітчизняне медичне страхування зародилося в південній частині України в кінці 80-х – на початку 90-х років XIX ст. У цей час прогресивна частина підприємців Одеси почала страхувати своїх робітників від нещасних випадків на виробництві у приватних загальнострахових товариствах. Згодом страхування поширилося на всі промислові центри Херсонської губернії. З часом виявилося, що така комерційна форма добровільного страхування у приватних страхових компаніях загалом невигідна. Тому серед підприємців виникла ідея активної підтримки фабричної інспекції, до компетенції якої входили соціальні питання на виробництві, запровадження власного добровільного взаємного страхування на некомерційній основі. Першим промисловим підприємством в Україні, де в 1870 р. була створена лікарняна каса, став адміралтейський завод «Россуд» у м. Миколаєві. Саме тут підприємці уклали першу в Україні угоду для надання медичної допомоги з Миколаївським військово-морським шпиталем. Згідно з угодою про медичне забезпечення робітникам заводу надавалася медична допомога у разі нещасних випадків, а відшкодування витрат здійснювалося через лікарняну касу за рахунок підприємства. У кінці XIX та на початку XX ст. запровадження медичного страхування як частини системи соціального страхування стало невід'ємною частиною вимог політичного робітничого руху в Україні. Після революційних подій 1905 р. Царський уряд почав розробку закону про соціальне страхування й одночасно, не чекаючи прийняття цих законів, дозволив робітникам організовувати лікарняні або ощадні каси забезпечення. Нормативна база та статут про діяльність лікарняних кас були затверджені прийнятим у 1912 р. законом «Про соціальне страхування на випадок хвороби». Джерелами фінансування лікарняних кас стали внески робітників (членів лікарняних кас) та виплати промисловців. У 1913 р. завдяки внесеним доповненням до статуту адміністрація ЛК отримала право організовувати лікарні, амбулаторії, санаторії, аптеки. Взаємовідносини ЛК з лікарями будувалися на договірній основі або шляхом зарахування спеціалістів на постійну роботу. У ці роки спостерігалася тенденція до збільшення кількості ЛК та їх об'єднань. Спілки ЛК були менш залежні від підприємців, мали у розпорядженні значно більші статутні та резервні кошти, організовували надання амбулаторної та стаціонарної допомоги, екстреної медичної допомоги.

У перші роки існування радянської держави система страхової медицини була збережена. Більше того, вийшли Декрети Ради народних комісарів, направлені на укріплення матеріального та юридичного становища ЛК, котрими керувалися і в Україні. За роки громадянської війни і розрухи, коли державна, земська і міська медицина майже повністю занепали, страхова медицина досить ефективно продовжувала функціонувати. Згодом у процесі одержавлення страхових організацій ЛК в Україні були повністю ліквідовані. У 1933 р. система соціального страхування втратила самостійність унаслідок передання питань страхування до компетенції профспілок та поступово позбулася складової медичного страхування.

На Галичині «Каса хворих» вперше була створена у 1889 році. Згідно законів Австро-Угорщини, ця організація забезпечувала своїх членів безкоштовним медичним обслуговуванням та утриманням на час хвороби. В подальшому, у 1920 році – після розпаду Австро-Угорської імперії, в Польщі виникають окружні каси хворих, об’єднані у вседержавну спілку. Найстарішою та найбільшою з них була окружна каса хворих у Львові, діяльність якої поширювалася на Східну та Західну Галичину.

Однією з перших країн, де було запроваджене медичне страхування є Німеччина. Обов'язкове медичне страхування в Німеччині є традицією, воно стало основою організаційної структури медичного обслуговування ще з моменту прийняття Акта Бісмарка про медичне страхування у 1883 р. У 1885 р. обов'язкове медичне страхування забезпечувало медичний захист лише 10% населення. Як і соціальне страхування, медичне страхування поступово розширювало сферу свого покриття, включаючи все більше різних груп.

Типовою рисою німецької системи медичного страхування є те, що уряд не бере на себе відповідальність за фінансування охорони здоров’я (за винятком деяких його сегментів), а створює умови для функціонування фондів медичного страхування та контролює їх діяльність. Головними учасниками системи є державні лікарняні каси, що об’єднують понад 89% населення держави. Членство в лікарняних касах є обов'язковим для всіх найманих працівників.

На сьогодні лікарняні каси нашої держави об'єднані у Всеукраїнську громадську організацію (ВГО) "Асоціацію працівників лікарняних кас України", що була створена 26 липня 2007 року. В м. Києві відбулися установчі збори ВГО “Асоціація працівників лікарняних кас України” (надалі – Асоціація), на яких були присутні Засновники – Парій В. Д., Куроєдов Л. Ф., Артюх Н. М., а також делегати від 15 місцевих осередків, таких як Кіровоградський, Миколаївський, Житомирський, Полтавський, Донецький, Сумський та ін. Метою діяльності "Асоціації працівників лікарняних кас України" є задоволення та захист соціальних, професійних та інших спільних інтересів членів організації, сприяння інтеграції лікарняних кас України, підвищення професійного рівня працівників медичної галузі та ЛК. Між Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація працівників лікарняних кас України» та Федеральним об’єднанням місцевих лікарняних кас Німеччини (AOK Bundesverband) [1]в рамках спільних дій міністрів охорони здоров’я Німеччини і України був підписаний меморандум про співпрацю в галузі охорони здоров’я [2] [3]. В результаті спільних зусиль країн Європи обидві сторони спрямовані на співпрацю в сфері соціальної політики і організації основоположних питань охорони здоров’я. Це включає в себе обмін інформацією, обмін досвідом у сфері організації і реформування сфери охорони здоров’я обох країн. У майбутньому ймовірний обмін інформацією і набутим досвідом у сферах створення і розвиток структури, освіта і кваліфікація персоналу, оптимізація медичного забезпечення і профілактика здоров’я, поліпшення якості медичних послуг створення і розвиток системи заключення договорів між покупцями і постачальниками медичних послуг, в тому числі механізми оплати і стимулювання праці, комп’ютерна технологія та управління якістю.

Членами "Асоціації працівників лікарняних кас України" є ЛК з 16 регіонів України.

ВГО ”Асоціація працівників лікарняних кас України” сприяє відпрацюванню системи двосторонніх угод між лікарняними касами, які функціонують у державі. Завдяки цьому члени лікарняних кас у різних регіонах України можуть отримувати необхідну медичну допомогу в рамках програм медикаментозного та діагностичного забезпечення.

Всеукраїнська громадська організація (ВГО) «Асоціація працівників лікарняних кас України» [4]

Лікарняна каса Житомирської області [5]
Лікарняна каса Полтавщини [6]
ЧБО «Лікарняна каса «Азовсталь»
Ямпільське районне об’єднання громадян «Здоров’я»
Шахтарська МГО «Лікарняна каса»
Сумська РБО «Лікарняна каса»
Недригайлівська районна лікарняна каса
ЧБО «Міська лікарняна каса» Донецької обл.
Рівненська МГО «Лікарняна каса працівників хімічної промисловості»

та інше

Муніципальна лікарняна каса міста Києва
Галицька лікарняна каса
Чернігівська міська лікарняна каса
Сумська міська громадська організація “Міська лікарняна каса”
Положення про „Лікарняну касу" ВМЗ УМВС України в Чернігівській області
ЛК м. Комсомольск
ЛК м. Вознесенськ
ЛК м. Измаїл
Как развиваться больничным кассам
Роль формулярної системи в реформуванні охорони здоров’я України.
ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ФОРМУЛЯР . П'ЯТЕ ВИДАННЯ.
Всесвітній День здоров'я - Допомога БО "Лікарняна каса Полтавщини"
Колективні члени ЛК Полтавщини
Український досвід ЛК
Закордонний досвід Лікарняних кас
ЗМІ про ЛК Полтавщини
Історія Лікарняних кас
Розвиток Лікарняної каси Полтавщини
Положення лікарняної каси Полтавщини
Карта співпраці лікарняної каси Полтавщини з ЛПЗ

Впервые в Мариуполе состоялось расширенное заседание правления Ассоциации работников больничных касс в Украине, организованное этой общественной организацией и ЧБО «Больничная касса «Азовсталь». Представителей из Полтавы, Ровно, Луганска, Житомира и других регионов Украины, собравшихся в минувшую пятницу в актовом зале санатория «Металлург», приветствовали начальник управления здравоохранения городского совета Александр ЖЕЛЕЗНЯК, председатель профсоюзного комитета комбината «Азовсталь» Николай ЛЕХОВ, председатель постоянной депутатской комиссии по вопросам охраны здоровья населения, санитарному состоянию и экологии города, главврач горбольницы № 2 Владимир МАХСМА. Как отметил в выступлении председатель правления Ассоциации, доктор медицинских наук, профессор, заслуженный врач Украины Валентин ПАРИЙ , в мае 2006 года работники больничных касс (БК) Украины создали Ассоциацию больничных касс с целью оказания качественной медицинской помощи пациентам и реформирования отрасли здравоохранения. Заявленное правительством направление к развитию страховой медицины, увы, пока остается лишь на бумаге. В условиях скудного бюджетного финансирования лечебные учреждения около 80% средств расходуют на выплату заработной платы и налогов. Оставшихся 20% средств не хватает для полноценного лечения. В то же время в больничных кассах 79% средств идет на приобретение лекарственных препаратов и медицинскую помощь пациентам. В. Парий отметил, что в 16 регионах Украины действуют 236 больничных касс, объединяющих около 800 тысяч членов БК. Хотя их число незначительно уменьшилось по сравнению с 2006 годом (было 844 тыс.), но поступления в БК в первом полугодии на 20% выросли, что позволяет совершенствовать лечебную помощь. В частности, благодаря Ассоциации больничные кассы могут закупать медикаменты по низким (оптовым) ценам. В сотрудничестве с государственным Фармакологическим центром Украины Ассоциация БК реализовала в Житомирской БК пилотный проект по мониторингу качества и побочных действий лекарств. На его основе составлен примерный фармацевтиче-ский формуляр для БК. Специалисты фармцентра готовы по приглашению БК проводить семинары для врачей, по запросу работников БК дать заключение о лечебном препарате и его побочном действии. В минувшем году Ассоциация работников БК Украины заключила меморандум о сотрудничестве с Федеральным объединением больничных касс Германии, которое плодотворно развивается. Так, на заседании правления Ассоциации международный эксперт, проработавший 17 лет в больничных кассах Германии и приглашенный работать в Украине, Бела Ханс КАУНЦИНГЕР познакомил собравшихся с маркетинговой концепцией больничных касс Украины. Участники заседания обсудили ее и приняли за основу с условием подачи дополнений и предложений в проект маркетингового плана развития БК Украины до 16 ноября. Исполнительный директор Ассоциации работников БК Украины Кирилл ПИЩИКОВ рассказал об условиях членства в Ассоциации. Полезным был обмен опытом работы больничных касс в Житомире, Полтаве, Мариуполе, Луганске.

Лікарняна каса Полтавщини
Роль формулярної системи в реформуванні охорони здоров’я України.

Благодійна організація «Лікарняна каса Полтавщини» працює на теренах Полтавської області з 2003 року.

За цей період організація разом з країною проходила всі етапи становлення України.

За 20 років незалежності України розвиток охорони здоров’я пройшов кілька витків реформування, реорганізацій, змін законодавчих актів та різних поглядів на механізм надання медичних послуг. Кожний новий міністр охорони здоров’я намагався ввести нові погляди на структуру, провести нові реформи, змінити на краще медичне обслуговування населення, неодноразово подавались проекти Закону про обов’язкове медичне страхування. Але і надалі медицина потребує суттєвих змін та нових поглядів на її фінансування та розподіл коштів.



Створення округів, оптимізація робочих місць, скорочення штатних працівників, відпустки без збереження заробітної плати – все це вимушені шляхи економії коштів охорони здоров’я. Але в даній ситуації потрібно не економити на медичних працівниках, а знаходити інші дієві шляхи економії коштів та їх раціонального використання, шляхи залучення позабюджетних коштів чи шляхи збільшення бюджетного фінансування.



Згідно проекту Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування", що розміщено на сайті МОЗ України планується запровадити загальнообов’язкове медичне страхування та ввести новий страховий внесок: «По відношенню до прогнозного фонду оплати праці розрахунковий розмір страхового внеску становить 4,01 %».

Тобто, державі до отриманих від платника податку внесків не вистачає ще 4,01% від прогнозного фонду оплати праці.

І після прийняття даного закону медицина у нас знову стане безкоштовна!

Але чи дійсно так станеться?

Погляди на життя, на методи лікування, на використання бюджетних коштів не зміняться з прийняттям любих законів. Необхідно міняти погляди лікарів та пацієнтів на сам процес надання та отримання медичної послуги, адже кожна послуга має певну вартість. І саме величину цієї вартості потрібно брати за основу при розрахунку всіх послуг.

Виробнича собівартість послуги складається з прямих та загальновиробничих витрат. (Методика розрахунку вартості медичної допомоги – п.2.2.). Якщо загальновиробничі витрати залишити без зменшення, щоб не погіршувати стан медичних працівників та медичного закладу, то в прямих витратах можна суттєво зменшити матеріальні витрати на лікарські засоби та вироби медичного призначення, не зменшуючи якості самої послуги.

Яким шляхом це можна зробити?

Поділимося певними напрацюваннями над даним питанням.

По-перше: Починаючи з 2003 року БО «Лікарняна каса Полтавщини» працює з лікарнями області за формулярною системою.

Даний механізм запроваджено з метою оптимізації використання лікарських засобів у лікувально - профілактичних закладах для підвищення якості лікування, його уніфікації та економії витрат.

Завдання фармацевтичного формуляру :

1. Визначення найбільш ефективних лікарських засобів з урахуванням структури патології в лікувально–діагностичному закладі.

2. Забезпечення послідовності лікування хворих, які знаходяться на лікуванні в різних відділеннях лікувально–профілактичного закладу, а також на подальшому амбулаторному етапі .

3. Економія матеріальних ресурсів за рахунок включення до формуляра оптимальних (щодо ефективності та безпеки) і найменш витратних лікарських препаратів.

За 8 років роботи організації проведемо аналіз діяльності та ефективності використання формулярної системи.

Формуляр 2003 року мав перелік з 800 медикаментів (80% - закордонного виробництва, 20% - українського виробництва). За 2 роки роботи організації лікарями було використано 240 назв лікарських засобів.

Формуляр 2005 року згідно нових рекомендацій обласних фахівців ГУОЗ при Полтавській ОДА збільшився до 950 назв лікарських засобів. (75% - закордонного виробництва, 25% - українського виробництва). За наступних 2 роки роботи організації лікарями було використано 228 назв лікарських засобів (90% загальних замовлень). Інші використовувались в поодиноких випадках.

Формуляр 2007 року було поповнено новими препаратами та збільшено перелік лікарських засобів до 1200 найменувань. (70% - закордонного виробництва, 30% - українського виробництва). За наступних 2 роки роботи організації лікарями використовувалось в 90% - лише 252 лікарськими засобами. Інші використовувались в поодиноких випадках.

Та ось прийшов листопад-грудень 2008 року з новорічним подарунком – неймовірне зростання долара та відповідно й зростання вартості медикаментів закордонного виробництва. Дана ситуація призвела до різкого зростання середнього випадку звернення пацієнта, збільшення затрат на його лікування, та збільшення використання коштів БО «Лікарняна каса Полтавщини». Видатки на лікування становили 102-103% від поступлення членських внесків.

Подібного навантаження не витримували банки, кредитні спілки, деякі страхові компанії. Без дієвих змін люба математична структура може перейти точку «не повернення» і розвалитися, стати банкрутом, чи влізти в борги.

Підказкою став Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» від 18 грудня 2008 року N 694-VI.

Даний акт рекомендував перевести погляд на українського виробника, щоб підтримати українське виробництво та зменшити вартість продукції.

Через 4 місяці аналізу Фармацевтичного виробництва України було надруковано Фармацевтичний формуляр 2009 року, з включенням препаратів з перевагою Українського виробництва. Не міняючи кількості груп медикаментів та їх складової було змінено назви препаратів на назви українського виробництва. Загальний склад формуляру становив 750 препаратів, з яких 600 (80%)– українського виробництва і 150(20%) – закордонного – українські виробники не випускають аналогів.

Результат не заставив себе чекати. Вартість середнього випадку зменшилася на 30%, що дало можливість організації повноцінно працювати і на даний час.

Дані розрахунки достовірно підтверджують необхідність впровадження імпортозаміщення в фармацевтичній галузі для економії бюджетних коштів.

По-друге: Формулярна система буде виконувати свою функцію не лише коли будуть раціонально використовуватись кошти шляхом призначення медикаментів Українського виробництва.

Друга не менше важлива складова – розподіл медикаментів по життєвій необхідності за VEN –аналізом.

Вивчивши досвід використання VEN - аналізу за кордоном, ми провели дослідження по роботі організації за 8 років.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 р. N 1482 «Про затвердження Національного переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення» даний перелік становив 783 позиції. На підставі Постанови КМ № 400 від 29.03.2006 дана постанова втратила чинність, а наступні перегляди зменшували даний перелік до 215 позицій в 2009 році згідно «Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 333.

Тобто список життєво необхідних лікарських засобів зменшився в 3,6 рази, а в «Лікарняній касі Полтавщини» витрати на дані медикаменти зменшились лише на 25,7%.

Надаємо у відсотках суми витрат на медикаменти, замовлені лікарнями для лікування членів ЛК за VEN- аналізом:



2004


2005


2006


2007


2008


2009


2010


2011

V (%)


65,76


59,47


51,19


48,25


43,69


46,09


43,26


40,06

E (%)


27,59


31,27


38,28


37,45


39,43


37,00


39,05


40,94

N (%)


6,66


9,26


10,53


14,29


16,87


16,91


17,69


19,00
З роками зростала кількість членів організації, зростали і можливості організації.

Збільшення кількості препаратів в різних виданнях Формуляру проходило згідно рекомендацій обласних фахівців за рахунок «Необхідних» (група Е) та «Другорядних» (група N) медикаментів профілактичної, підтримуючої дії та розширення умов організації, так як всі «Життєво-необхідні» (група V) медикаменти згідно «Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення» було включено з першого видання формуляру згідно діагнозів, які входять в перелік лікарняної каси.

Використання даних препаратів (групи N) в стаціонарних умовах - питання, яке потрібно в майбутньому аналізувати та вирішувати на рівні держави. Адже лікуватися профілактично можна і в домашніх умовах! А затрати на них становлять до 20%!

Загальний кількісний склад Фармацевтичного формуляру 2012 року:

V (життєво- необхідні) - 207 препаратів (28%),

E (необхідні) - 393 препарати (52%),

N (другорядні) -150 препаратів (20%).

З попереднього аналізу випливає, що при включені до формуляру кількісно 20% другорядних препаратів, суми витрат на дані препарати менше 20% загальних витрат на медикаменти.

По-третє: Дані показники можливі лише при виконанні третьої складової – призначення медикаментів згідно протоколів лікування МОЗ України.

Формуючи Фармацевтичний формуляр, «Лікарняна каса Полтавщини» завжди дотримувалась діючих протоколів лікування МОЗ України. Дана умова вкрай необхідна для раціонального використання коштів чи то лікарняної каси, чи то бюджету, чи то пацієнта. Адже лише призначення за протоколом забезпечить повноцінне лікування пацієнта та гарантує швидке одужання.

Не для кого не є таємницею, що у лікарів практикується поліпрагмазія - одночасне призначення хворому у великій кількості лікарських препаратів або лікувальних процедур, часто невиправдане та нераціональне.

Дана проблема є однією з складових зростання вартості медичної послуги. Є суттєва фінансова різниця при призначенні 2-3 препаратів на причину хвороби, чи більше 5 препаратів на всі наслідки від розвитку хвороби.

Призначення при всіх захворюваннях другорядних препаратів: метаболіком та препаратів профілактичної дії, чи препаратів з сумнівною ефективністю, не дотримання протоколів лікування - збільшує вартість середнього випадку на 30-50% (інколи до 70%).

В четверте: Суттєві витрати займають необґрунтовані внутрішньовенні вливання.

Не більше 30% призначень внутрішньовенних інфузій становлять призначення медикаментів, які неможливо ввести іншим шляхом в даний час. Інші 70% призначень – це: 1)введення другорядних медикаментів, призначення яких вже несе навантаження на бюджет та механізм введення збільшує цю цифру на 15%-16% ;

2) введення препаратів, які можна вводити іншим шляхом.

Це класичні щонайменше 10 крапельниць з метаболітами чи ноотропами при артеріальній гіпертензії чи енцефалопатії та інше.

Дотримуючись всіх перерахованих складових медичний заклад має можливість економити не менше 50% бюджету на медикаменти. Але це можливо лише при бажанні лікаря та обґрунтованості госпіталізації.

Наше бачення Формулярної системи з роками змінювалось та привело до певних удосконалень Фармацевтичного формуляру БО «Лікарняна каса Полтавщини».

Ми намагались узагальнити для лікаря всі законодавчі акти МОЗ України в одній книзі, що значно полегшить йому завдання вибору медикаментів при лікуванні.

Формуляр складається:

1. Група захворювань по системно.

2. № наказу МОЗ України під дану групу захворювань (протоколи),

3. Діагноз з шифром, згідно МКХ 10,

4. Основна терапевтична група згідно з системою АТС,

5. Назва препарату з вказанням коду діючої речовини препарату в відповідності з системой АТС останнього перегляду (Anatomical Therapeutic Chemical (АТС) classification system, WHO, 2010),

6. Групи, до якої відноситься препарат згідно з VEN аналізом:

V (vital)- життєво необхідні (Ліки, важливі для порятунку життя (наприклад, вакцини); мають небезпечний для життя синдром відміни, постійно необхідні для підтримки життя (інсуліни, стероїди, антибіотики і т. п.) - згідно «Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 333);

E (essential) - необхідні (Ліки, ефективні при лікуванні менш небезпечних, але серйозних захворювань – згідно протоколів МОЗ України);

N (non-essential) - другорядні (Ліки для лікування «легких» захворювань; препарати з сумнівною ефективністю; дорогі з симптоматичними показаннями).

7. При наявності декількох зареєстрованих ЛЗ, торгові назви вказуються в алфавітному порядку з приміткою:

(Укр.) - Вітчизняні виробники.

(З.в.) - Закордонні виробники.

Даний посібник гарантує, що при лікуванні пацієнта за списком Фармацевтичного формуляру – призначення проходять:

за МКХ 10,

за протоколом МОЗ України,

за VEN – аналізом (лікар вибирає препарати в порядку необхідності),

використовуючи препарати з різними діючими речовинами.

Можливо, наші напрацювання стануть в нагоді керівникам медичних закладів, враховуючи, що бюджетне фінансування не в змозі на 100% забезпечити потребу медичного закладу в медикаментах.

Можливо, механізм «Лікарняної каси Полтавщини» та інших 200 кас по Україні стане в нагоді керівникам охорони здоров’я в тих регіонах, де ще не працюють лікарняні каси.

Можливо, напрацювання, досвід та вміння раціонально використовувати кошти стануть в нагоді в Україні при прийнятті Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування", адже положення Закону тісно переплітають з положеннями БО «Лікарняна каса Полтавщини» та мають дуже багато спільного з положеннями лікарняних кас України.

Організації, які уже працюють і мають досвід, приміщення та працівників - можуть надати суттєву підтримку становленню закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування" та стати тією сходинкою, з якої почне реформування та свій індивідуальний розвиток Українська Медицина.

ресс-конференция

Фото: Ян Пругло

В Международный день солидарности с ВИЧ-позитивными людьми городской голова Полтавы Александр Мамай и его заместитель Дионисий Каплин сделали символический жест новой власти в деле борьбы с эпидемией — сдали тест на ВИЧ. Событие произошло в Полтавской галерее искусств. Процедура прохождения теста анонимная, но мэр согласился сделать это публично, чтобы собственным примером показать полтавчанам, что сдать тест совсем не сложно.

01 декабря 2010. Первое декабря является Всемирным днем борьбы с ВИЧ-инфекцией. К этому дню, отмечаемому и в Израиле, министерством здравоохранения страны был подготовлен специальный отчет, посвященный данному заболеванию, и охватывающий период в двадцать восемь лет: с 1981-го по 2009-й год. Отчет был составлен по данным из больничных касс Израиля, Минздрава Израиля, Центральной лаборатории диагностики вирусов и израильской Организации по борьбе со СПИДом.


Согласно данным отчета, с 1981-го по 2009-й год в Израиле было обнаружено 6147 новых носителей и больных ВИЧ. В продолжение данного периода Минздрав Израиля получил сообщения о 1277-ми из этих людей, которые либо скончались, либо покинули страну. На 2009-й год в Израиле официально насчитывается 4870 больных \ носителей ВИЧ-инфекции.

Однако, судя по всему, реальная цифра больных СПИДом \ носителей СПИда больше официальной. С помощью специально разработанной формулы, удалось вычислить, что в Израиле сегодня могут проживать более 6900 больных \ носителей ВИЧ. В 2009-м году было сообщено о трехсот восьмидесяти двух новых случаях ВИЧ, а между 2004-м – 2009-м годом было обнаружено в среднем триста шестьдесят шесть новых случаев СПИДа.

На миллион израильтян в 2009-м году было зарегистрировано в среднем 50.9 новых случаев ВИЧ. Данный процент является более высоким, чем в большинстве стран западной Европы и Северной Америки. Однако необходимо отметить, что при составлении данной статистики отмечены существенные различия между разными слоями населения Израиля.

Статистика показывает, что чаще всего ВИЧ распространяется среди:

• Мужчин, вступающих в интимные отношения с представителями своего пола.

• Гетеросексуальных мужчин и женщин, ведущих беспорядочную половую жизнь и практикующих незащищенный секс.

• Людей, страдающих наркотической зависимостью.

Для предотвращения заражения СПИДом среди населения Израиля проводится кампания, целью которой является:

• Повысить осведомленность населения относительно опасности заражения СПИДом и путей заражения данным заболеванием.

• Поощрить использование средств индивидуальной защиты (презервативов) при половых контактах.

• Повысить осведомленность населения относительно анализов на выявление ВИЧ-инфекции, и их важности для своевременного оказания медицинской помощи.

М.Сидибе: Инвестиции в противодействие СПИДу окупаются, но достижения пока еще хрупкие. Фото: официальный сайт UNAIDS. Среди стран Восточной Европы и Центральной Азии в Украине наивысшая степень распространенности ВИЧ/СПИД. За последние 10 лет число жителей стран Восточной Европы и Центральной Азии, инфицированных вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ), увеличилось почти втрое, составив 1,4 млн человек. Об этом говорится в докладе Объединенной программы ООН по ВИЧ/СПИДу (ЮНЭЙДС), обнародованном 23 ноября, в Женеве, передает Deutsche Welle.

Там же отмечается, что в восточноевропейских и центральноазиатских государствах число смертей, обусловленных СПИДом, возросло, по сравнению с 2001 г., в четыре раза и составило в 2009 г., по оценкам, 76 тыс.

Примерно 90% всех новых случаев заражения ВИЧ в данном регионе приходится, по данным экспертов ЮНЭЙДС, на Россию и Украину. В то же время в Украине зарегистрирована самая высокая в Европе и Центральной Азии степень распространенности ВИЧ среди взрослого населения - 1,1%.

В пяти странах региона - Армении, Грузии, Казахстане, Киргизии и Таджикистане - показатель заражения ВИЧ за последние десять лет увеличился более чем на 25%. Основными путями передачи ВИЧ в Восточной Европе и Центральной Азии являются, согласно докладу ООН, употребление инъекционных наркотиков, занятие проституцией и - в меньшей степени - половые контакты между мужчинами.

Напомним, вчера была представлена Программа ООН по борьбе со СПИДом, в которой сообщалось, что темпы распространения эпидемии ВИЧ/СПИД замедлились. По данным организации, число выявленных случаев заражения ВИЧ-инфекцией в мире за последние 5 лет сократилось почти на 20%. От СПИДа и связанных с ним болезней в 2009 г. умерли 1,8 млн человек - на 300 тыс. меньше, чем 5 лет назад.

За последние пять лет общее число людей, получающих антиретровирусные препараты, выросло в семь с половиной раз. В новом докладе сообщается, что 56 странам мира удалось либо стабилизировать, либо значительно снизить темпы роста новых ВИЧ-инфекций.

«Мы прерываем траекторию эпидемии СПИДа нашими решительными действиями и продуманными решениями. Инвестиции в противодействие СПИДу окупаются, но достижения пока еще хрупкие...», - сказал исполнительный директор ЮНЭЙДС Мишель Сидибе.

Доклад за 2010 г. содержит данные о ВИЧ из 182 стран. В нем приводятся новые доказательства того, что инвестиции в программы профилактики ВИЧ приносят значительные результаты во многих странах с наиболее тяжелым бременем заболеваний.

В настоящее время эпидемией в наибольшей степени затронуты страны Африки к югу от Сахары. На этот регион приходится 69% всех новых случаев ВИЧ-инфекции. В семи странах Восточной Европы и Центральной Азии темпы роста числа ВИЧ-инфицированных выросли на 25%.

Всеукраїнська громадська організація (ВГО) «Асоціація працівників лікарняних кас України» («Ассоциация работников больничных касс») зареєстрована в Міністерстві юстиції 26 липня 2007 року. Членами «Асоціації працівників лікарняних кас України» є представники з 16 регіонів України. Метою діяльності асоціації є задоволення та захист законних соціальних, економічних, професійних та інших спільних інтересів членів організації, сприяння інтеграції лікарняних кас України, підвищення професійного рівня та лікарської етики працівників медичної галузі та ЛК. ВГО «Асоціація працівників лікарняних кас України» сприяє відпрацюванню системи двосторонніх угод між лікарняними касами, які функціонують у державі. Завдяки цьому члени лікарняних кас у різних регіонах України можуть отримувати необхідну медичну допомогу в рамках програм медикаментозного та діагностичного забезпечення.

Всеукраїнська громадська організація (ВГО) «Асоціація працівників лікарняних кас України» (Всеукраинская общественная организация «Ассоциация работников больничных касс Украины») була створена 26 липня 2007 року.

Валентин Дмитрович Парій, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас України», доктор медичних наук, професор кафедри менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О.О. Богомольця. Членами «Асоціації працівників лікарняних кас України» є представники з 16 регіонів України. У 2009 р. продовжували розвиватися лікарняні каси як одне із додаткових джерел фінансування галузі (у 2009 р. – 224 ЛК), кошти яких переважно витрачалися на поліпшення медикаментозного забезпечення їхніх членів. Загальна кількість членів ЛК становила у 2009 р. 751,3 тис. осіб. Сумарний обсяг коштів, акумульованих лікарняними касами у 2009 р. становив 77,8 млн. грн. проти 59,7 млн. грн. у 2008 р.

Одним із напрямків реформування галузі для покращення якості і доступності медикаментозного забезпечення стала солідарна участь населення в співоплаті витрат на медичну допомогу у формі лікарняних кас. Набутий позитивний досвід діяльності ЛК дасть можливість нашій системі охорони здоров’я швидше і найменш болюче перейти на роботу в системі загальнообов’язкового медичного страхування.
За короткий період функціонування Асоціації проведено три науково-практичні семінари (в Полтаві, Маріуполі, Житомирі). Організовано курси тематичного вдосконалення для працівників ЛК. Активну діяльність лікарняних кас в Україні відзначили і в країнах Євросоюзу, зокрема в Німеччині.

У липні 2008 року між Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація працівників лікарняних кас України» та Федеральним об’єднанням місцевих лікарняних кас Німеччини в рамках спільних дій міністрів охорони здоров’я Німеччини та України підписано меморандум про співпрацю в галузі охорони здоров’я.

Документи:

Статут ВГО АПЛК

Свідоцтво про реєстрацію об’єднання громадян

Людина часто готова пожертвувати на вирішення своїх проблем час і гроші, але не свої власні зусилля і прагнення. Нам здається, що ми постійно кудись не встигаємо, важливі справи ми на завтра залишаємо… Насправді, ми просто біжимо і дуже часто безцільно і безтурботно, забуваючи про найголовніші життєві цінності. І одна з найвищих цінностей – це наше здоров’я. Газетні кіоски і книжкові лотки переповнені літературою про різноманітні способи оздоровлення. Проте інколи складається враження, що люди, тільки захворівши, розуміють, що позбавлені чогось надзвичайно важливого в житті. На щастя, є люди, які постійно турбуються про наше здоров’я, збільшують наші можливості в подоланні хвороб, надають якісне і сучасне лікування. Наведемо один свіжий приклад.
12 березня 2013 року до міської лікарні №2 м.Житомира потрапив Віктор Федорович Корх. Віктор Федорович вже багато років має серцеву хворобу. Чоловік вступив до БО «Лікарняна каса Житомирської області» ще у 2003 році. За цей час Віктор Федорович неодноразово лікувався і отримував від ЛК ліки на значні суми. «Я хворію вже 12 років, і в Житомирі не заплатив жодної копійки за своє лікування, – говорить чоловік. Я задоволений, що є членом ЛК, це себе виправдовує. За увесь час мого перебування в ЛК (до речі, я член БО «Лікарняна каса Житомирської області» вже близько 10 років) я зрозумів, що можна бути впевненим в цій організації. Дуже важливо, що Лікарняна каса бере на себе витрати, пов’язані із забезпеченням ліками у Житомирі. Хочу висловити особливу подяку лікарю-кардіологу міської лікарні №2 В′ячеславу Олександровичу Олефіру. Це компетентний спеціаліст та просто приємна людина. Мене просто вражає його ставлення до кожного пацієнта».

28 серпня 2012 року відбулося засідання правління БО”Лікарняна каса Житомирської області”.

27 липня 2012 року благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» (ЛК) виповнилося 12 років.

2 червня 2012 р. Майже 12 років благодійна організація «Лікарняна каса Житомирської області» на теренах нашого краю піклується про збереження найбільшого людського скарбу – здоров’я.
Нещодавно на засіданні правління Лікарняної каси, яке відбулося під головуванням д. мед. н., професора, заслуженого лікаря України Валентина Дмитровича Парія та за участю начальника управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації Олександра Михайловича Торбаса розглядалися такі питання: звіт ревізійної комісії про результати перевірки діяльності ЛК у 2 півріччі 2011 року (доповідач – голова ревізійної комісії Володимир Іванович Хренов); затвердження кошторису на 2 півріччя 2012 року (доповідач – головний бухгалтер Людмила Миколаївна Пастушенко); стан надання медичної допомоги членам ЛК за 4 місяці 2012 року (доповідач – завідуюча відділом аудиту якості лікувально-діагностичного процесу Раїса Володимирівна Артюх); розгляд звернення правління «Лікарняної каси м. Бердичева», відзначення лікарів до Дня медичного працівника, затвердження маркетинг-плану діяльності БО «Лікарняна каса Житомирської області» (доповідач – виконавчий директор БО «Лікарняна каса Житомирської області» Володимир Станіславович Мишківський); розподіл благодійної допомоги серед лікувальних закладів Коростенського району, прийняття, поновлення та виключення громадян із благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» (доповідач – заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук).

15.червня 2012р. Дев’ять років працює на теренах Полтавської області Благодійна організація «Лікарняна каса Полтавщини».

14 червня 2012 р. В приміщенні Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру м.Полтава виконавчий директор БО “Лікарняна каса Полтавщини” Шевченко Віталій зустрівся з колективом медичного закладу.

31 травня 2012 р. Відбу­лася звітна конференція Громадської органі­зації “Лікарняна каса Львівської залізниці”, на якій підбито підсумки її роботи за минулий рік, проаналізовано досвід і напрацювання трирічного функціонування Лікарняної каси на Львівській залізниці та запропоновано ряд змін і доповнень для вдосконалення роботи громадської організації.

23 травня 2012 р. Членській благодійній організації «Лікарняна каса «Азовсталь» виповнилося 10 років.

18 травня 2012 р. У приміщенні 1 міської клінічної лікарні м.Полтава виконавчий директор БО “Лікарняна каса Полтавщини” Шевченко Віталій зустрівся з колективом медичного закладу. Подякувавши медичним працівникам за їх плідну роботу, за чуйне ставлення до пацієнтів, він вручив головному лікарю лікарні Ганні Борисівні Селькіній благодійну допомогу у вигляді медичного обладнання для відділення реанімації та інтенсивної терапії. Для покращення надання медичної допомоги членам ЛК – жителям Полтави лікарня отримала Пульсоксиметр Ютас Окси 200 та Автоматизований шприцевий дозатор ЮСП-100.

15 травня 2012 р. За три місяці до ГО “Харківська муніципальна лікарняна каса” приєдналося три тисячі осіб. Про це повідомив голова правління громадської організації В’ячеслав Федорков на зустрічах із колективами установ і організацій міста.

17 квітня 2012 р. До членів Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас» приєдналася благодійна організація «Муніципальна лікарняна каса міста Києва» (МЛК)

15 лютого 2012 р. Виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Полтавщини» Віталій Шевченковзяв участь у засіданні постійної комісії Карлівської районної ради з питань охорони здоров’я, освіти, науки, культури, молодіжної політики, спорту та туризму. Учасники зібрання відмітили, що “Лікарняна каса Полтавщини” забезпечує додаткове фінансування медичної допомоги для громадян і соціальну захищеність кожної людини, незалежно від її статусу та місця проживання.

6 лютого 2012 р. В Харкові відновила роботу “Муніципальна лікарняна каса”.

1 лютого 2012 р. На базі Національного медичного університету імені О. О. Богомольця за підтримки ректора, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Віталія Москаленка та за участю Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас України» розпочався цикл тематичного вдосконалення «Організація й управління діяльністю лікарняних кас» для головних лікарів, їх заступників, керівників лікарняних кас і лікарів-експертів м. Києва.

27 січня 2012 р. До благодійної організації “Лікарняна каса Полтавщини” завітали гості з м.Харкова.

13 січня 2012 р. Для покраження надання медичної допомоги, обстеження та лікування членів БО “Лікарняна каса Полтавщини” Кременчуцьким лікарням було надано благодійну допомогу.

10 січня 2012 р. Відбулося зібрання лікарів-експертів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області»(ЛК).

1 січня 2012 р. БО “Лікарняна каса Полтавщини” починає централізоване розповсюдження по лікувальним закладам Полтавської області п’ятого видання Фармацевтичного формуляру.

27 грудня 2011 р. У Харкові запрацювала “Муніципальна лікарняна каса”, яка є альтернативою медичному страхуванню

5 грудня 2011р. Дирекція благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса міста Києва» поставила перед собою завдання своєчасно та якісно забезпечувати мешканців столиці медикаментами та медичною допомогою, а нещодавно підбила підсумки роботи за 10 місяців 2011 року.

5 грудня 2011р. У маріуполі зростає кількість членів “Міськоїлікарняної каси”

29 листопада 2011 р. На прес-конференції УОЗ розглядався вклад БО “Лікарняна каса житомирської області” в систему охорони здоров’я краю.

29 листопада 2011 р. Фінансування галузі охорони здоров’я області в частині медикаментозного забезпечення на наступний рік суттєво зменшилося. Пацієнти опинилися перед вибором: або купувати медикаменти за власні гроші, або скористатися тією унікальною можливістю, яка є у нашому краєві – приєднатися до в благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області». Адже ця організація на сьогодні є невід’ємною складовою забезпечення лікувально-діагностичного процесу. Про це повідомив на черговому засіданні правління ЛК Олександр Михайлович Торбас - начальник управління охорони здоров’я Житомирської ОДА. Засідання відбулося під головуванням д. мед. н., професора, заслуженого лікаря України Валентина Дмитровича Парія. Розглядалися такі питання: звіт ревізійної комісії щодо перевірки діяльності ЛК у першому півріччі 2011року (доповідач – голова ревізійної комісії Володимир Іванович Хренов); аналіз діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» за 10 місяців 2011 року (доповідач – виконавчий директор Володимир Станіславович Мишківський); про внесення змін до кошторису БО ЛКЖО на ІІ півріччя 2011 року (доповідач – головний бухгалтер Людмила Миколаївна Пастушенко); про хід виконання попередніх рішень правління БО ЛКЖО, прийняття, поновлення та виключення громадян у благодійній організації «Лікарняна каса Житомирської області» (доповідач – заступник виконавчого директора Сергій Миколайович Грищук).

28 листопада 2011 р. До членів Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас» приєдналася громадська організація «Лікарняна каса Львівської залізниці».

Громадська неприбуткова організація «Лікарняна каса Львівської залізниці» у 2010 році оплатила 25166 випадків медичного обслуговування, використавши протягом року на виконання Програми надання медичної допомоги 97% своїх коштів. Розпочавши свою діяльність у 2009 році, сьогодні Лікарняна каса об’єднує вже 58 тисяч членів, серед яких залізничники, члени їх родин та пенсіонери залізниці. Членський внесок становить 25 грн. на місяць. Членам лікарняної каси, які працюють на Львівської залізниці, згідно з Колективним договором, адміністрація надає щомісячну допомогу у розмірі 8 грн. Це дозволяє значно збільшити витрати на лікування та об’єднує зусилля самого працівника та підприємства у прагненні якісно і швидко надавати медичну допомогу.

25 листопада 2011року. На колегії УОЗ Житомирської ОДА розглядалася співпраця БО “Лікарняна каса Житомирської області” та галузі охорони здоров’я.

21 листопада 2011р БО “Лікарняна каса Житомирської області” подарувала вакцину для малят із обласного будинку дитини.

28 жовтня 2011р. 27-28 жовтня в Харківському Національному фармацевтичному університеті відбулася четверта науково-практична конференція «Фармакоекономіка в Україні: стан і перспективи розвитку». Вона присвячувалася питанням фармакоекономіки, фармакоепідеміології, реорганізації системи охорони здоров’я в Україні, новому законодавству у галузі регулювання фармацевтичного забезпечення, безпеці лікарських засобів і фармакологічному нагляду, системі стандартизації в охороні здоров’я: клінічним протоколам і стандартам надання медичної допомоги, формулярній системі, етичним питанням в охороні здоров’я, методичним аспектам викладання фармакоекономіки у вищих навчальних закладах. Також визначалися перспективи розвитку фармакоекономічних досліджень і впровадження стандартів лікування і формулярної системи в Україні, методології фармацевтичного забезпечення населення в умовах реорганізації системи охорони здоров’я.

25 листопада 2011 р. Заслухано інформацію про діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Полтавщини» у 2011 році на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я.

20 вересня 2011р. 17 вересня 2003 року почала працювати Благодійна організація “Лікарняна каса Полтавщини”. За 8 років роботи понад 100 тисяч випадків надання допомоги при обстеженні та лікуванні в лікарнях області були за рахунок Лікарняної каси Полтавщини. Лікувальні заклади Полтавщини отримали допомогу медикаментами на суму понад 17 мільйонів гривень для повноцінного лікування членів організації – жителів Полтавщини та медичного обладнання на суму понад 600 тисяч гривень.

19 вересня 2011р. 14 вересня відбулося засідання Правління БО «Муніципальна лікарняна каса міста Києва». На порядку денному засідання був заслуханий та обговорений наступний етап розвитку лікарняної каси.

14 вересня 2011р. Всеукраїнська громадська організація “Асоціація працівників лікарняних кас України” цього року відзначила свій перший ювілей – 5-річний. За цей час вона об’єднала майже всі лікарняні каси нашої країни. Про досягнення, недоліки, перспективи діяльності цієї громадської організації, про передовий досвід лікарняних кас у реформуванні медичної галузі та впровадженні страхової медицини в інтерв’ю кореспондентові УКРІНФОРМу розповів голова правління Асоціації, доктор медичних наук, професор кафедри менеджменту охорони здоров’я Національного медичного університету ім. Богомольця Валентин Парій.

12 вересня 2011р. До членів Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас» приєднався Дніпропетровський обласний благодійний фонд сприяння розвитку охорони здоров’я «Лікарняна каса». Отже, тепер громадяни – члени лікарняних кас, які перебувають в Асоціації, зможуть отримувати медичний супровід і на території Дніпропетровської області. До цього часу медикаментозне забезпечення Асоціацією членів лікарняних кас проводилося під час лікування у медичних закладах м. Києва, Житомирської, Полтавської, Кіровоградської, Рівненської, Донецької та ряду інших областей. За 8 місяців 2011 року Асоціацією проведено медичний супровід 15 членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», 5- благодійної організації «Лікарняна каса Полтавщини» та 1 – громадської організації «Лікарняна каса Рівненської області».

06 вересня 2011р. Усе більше киян долучаються до муніципальної лікарняної каси. На сьогодні її членами стали майже 16 тисяч осіб, 14 тисяч уже отримали електронну картку. В разі хвороби членам каси нададуть медичну допомогу в понад 100 закладах охорони здоров’я, з якими підписано договори, а також безплатні ліки.

23 серпня 2011р. Понад 200 лікарняних кас діють наразі у більшості областей України. Люди на солідарній основі об’єднуються в ці організації, бо розуміють, що завжди зможуть при необхідності пролікуватися. А завдяки тому, що в нашій державі функціонує Всеукраїнська громадська організація «Асоціація працівників лікарняних кас України», вони мають змогу отримати медичну допомогу не лише там, де проживають, але і в інших регіонах, зокрема у м. Києві, Полтавській, Житомирській, Дніпропетровській, Кіровоградській , Рівненській, Донецькій та інших областях. Між Асоціацією та лікарняними касами всіх регіонів укладені угоди про медичний супровід.

5 липня 2011р. За запрошенням ініціативної групи по створенню «Лікарняної каси Запорізької області» виконавчий директор Асоціації Грищук С.М. на засіданні Запорізької регіональної ради з питань взаємодії місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування при голові облдержадміністрації ознайомив присутніх з діяльністю Асоціації та можливостями медикаментозного забезпечення населення за допомогою регіональної лікарняної каси на прикладі благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».

5 липня 2011р. Загальнодержавна конференція лікарняних кас. Напрямки реформування охорони здоров’я, діяльності лікарняних кас в Україні, розробка єдиних методологічних принципів їх функціонування, забезпечення медичного супроводу при лікуванні у медичних закладах м. Києва та інших регіонів України розглядалися на звітно-виборній конференції Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас України», яка проходила із 30 червня по 1 липня на базі благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області.

12 лютого 2011р. На базі кафедри менеджменту охорони здоровя Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за сприяння ВГО “Асоціація працівників лікарняних кас України» нині проходить цикл тематичного вдосконалення для головних лікарів і працівників лікарняних кас столиці.

07 лютого 2011р. Асоціація спільно з Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця з 14.02.11 по 25.02.11 рр. у м. Києві проводять новий цикл тематичного удосконалення «Організація і управління діяльністю лікарняних кас» для головних лікарів, їх заступників, керівників лікарняних кас та лікарів-експертів.

28 січня 2011р. На початку 2011 року до членів Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас» приєдналася благодійна організація «Лікарняна каса столичної міліції», кількість членів якої становить 10000, з керівником Сіяниця М.М.

13 січня 2011 р. В медіа-холі інформаційного агентства ІМК («ІнтерМедіа консалтинг») за адресою: вул. Б. Хмельницького, 17/52-А, бізнес центр «Леонардо», відбулася прес-конференція на тему: «Муніципальні лікарняні каси: панацея чи марно витрачені кошти?»

28 жовтня 2010р. Телерепортаж «Лікарняні каси в Україні». Канал : «Перший діловий» Програма: «Здоровий бізнес»

8 жовтня 2010р. У Київській міській державній адміністрації обговорено питання створення у столиці муніципальної лікарняної каси. Обговорення пройшло під час розширеного засідання колегії під головуванням першого заступника голови КМДА Олександра ПОПОВА. В обговорені, зокрема, взяли участь голова Асоціації працівників лікарняних кас України Валентин ПАРІЙ, начальник Головного управління охорони здоров’я Києва Раїса МОІСЕЄНКО, головний лікар Центру сімейної медицини Дарницького району м. Києва Юрій СМІЩУК та головний лікар Київської міської клінічної лікарні №1 Ігор ЧЕРМАК.

24 вересня 2010р. в м. Полтава відбулася конференція «Напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я України», яка проходила під головуванням заступника Міністра охорони здоров’я Віктора Петровича Лисака. Участь у заході взяли голова Асоціації працівників лікарняних кас України, д. мед. н., професор, заслужений лікар України Валентин Дмитрович Парій, начальник Управління економіки медичного страхування та соціальних програм Л. М. Підгорна, начальник відділу управління якістю та стандартизації медичної допомоги Департаменту управління та контролю якості медичних послуг М. М. Островерха, головний спеціаліст Управління економіки медичного страхування та соціальних програм Н. Л. Буднік, представники палати лікарів землі Баден-Вютенберг, керівники лікувально-профілактичних закладів .

Мета діяльності Лікарняних кас:

Співорганізувати участь населення на солідарній основі вирішувати питання медикаментозного забезпечення у випадку їх захворювання в межах діючого законодавства України.
Поліпшення якості забезпечення населення (напр., медикаментами)
Збільшення кількості застрахованих і пов’язане з цим збільшення рентабельності
Відкриття більш широкого доступу до медичного забезпечення верств населення, що знаходяться за межею бідності
Зміцнення системи лікарняних кас і отримання додаткового джерела доходу для хронічно недостатньо фінансованої системи охорони здоров’я в Україні та активна участь у реформуванні системи охорони здоров’я в Україні
Впровадження стандартів і протоколів надання медичної допомоги
Профілактичні заходи як важлива складова боротьби проти інфекційних хвороб

Задачі ЛК:

Основне завдання ЛК – допомогти населенню отримати медичну допомогу найвищої якості.

1. Сформувати таку організаційну структуру ЛК, яка б могла бути фінансово доступною кожному громадянину, та забезпечувала б його належною медичною допомогою на певній території.

2. Відпрацювати:

нові організаційно-правові взаємовідносини побудовані на договірних засадах між ЛК, органами управління охорони здоров’я, лікувальними закладами, сімейними лікарями по медикаментозному забезпеченню членів ЛК, запровадження системи якості лікувально-діагностичного процесу на основі найкращої медичної практики – доказової медицини.
договірні взаємовідносини з підприємствами, установами, організаціями різних форм власності щодо колективного членства в ЛК.

3. Сформувати автоматизовану систему персоніфікованого обліку членів ЛК, сплати ними членських внесків, використання коштів на програми медичного забезпечення, а також контроль за використанням медикаментів закладами охорони здоров’я.

Соціальний захист на випадок хвороби;
низький членський внесок;
гарантований доступ медичної допомоги членам ЛК і їх сімей;
ефективне використання медикаментів;
предоставлення якісних послуг;
система контролю якості надання медичної допомоги членам лікарняної каси.

Щомісячні, порівняно невеликі добровільні членські внески громадян – (3% від мінімальної зарплати) потребують застосування досить чіткої системи управління такими ресурсами, які, на наш погляд, визначаються у комплексі таких основних заходів:

розробка та застосування клінічних стандартів і протоколів надання медичної допомоги в стаціонарних та амбулаторно-поліклінічних умовах;
аналіз надання медичної допомоги членам ЛК різними медичними закладами, окремими лікарями;
контроль за обґрунтованістю вибору умов лікування;
визначення якості медичного забезпечення.

Щомісячно за рахунок ЛК Житомирської області лікується понад 10 тис. пацієнтів, Щорічно – понад 200 тис.

Можливість контролю за якістю надання медичної допомоги членам ЛК закріплена у договорах з лікувальними закладами, обов’язковою умовою його є наявність в кожному лікувально-профілактичному закладі лікаря-експерта.

Асоціація надає своїм членам можливість на сильніший вплив на національному рівні. Метою діяльності асоціації є задоволення та захист законних соціальних, економічних, професійних та інших спільних інтересів членів організації, сприяння інтеграції лікарняних кас України.

Значні переваги, які діють для членів Асоціації, наприклад:

Доступ до єдиного інформаційного простору

На сайті Ассоціації знаходиться професійна інформація для зареєстрованих користувачів з системою дистанційного навчання

Участь у практичних тренінгових програмах

Професійне індивідуальне консультування в питаннях менеджмента

Участь у програмі сертифікації якості ЛК

Можливість придбання медикаментів за низькими цінами

Отримання членами лікарняних кас необхідної медичної допомоги в різних регіонах України в рамках програм медикаментозного та діагностичного забезпечення.

Можливість отримання висококваліфікованої медичної допомоги в Республіканських центрах в Київі мешканців регіонів України

Контакти з представниками національних та міжнародних організацій

Підвищення компетенції та розвиток системи лікарняних кас в Україні є одним із ключових напрямків нашої діяльності. Тому ми готові надати підтримку у консультуванні з питань менеджмента, а також фінансову підтримку лікарняним касам, які є членами нашої Асоціації. Ми готові розглянути пропозиції регіональних та місцевих ЛК, яким потрібна організаційна та фінансова підтримка. Будь ласка, надсилайте Ваші пропозиції нашому виконавчому директору.

Положення про членство АПЛК

Заява

Автоматизована система управління ЛК

321

Управління персоналом

В цілому робота ЛК значною мірою визначається якістю і мотивацією персоналу. Критичні завдання управління в процесі набору штату наступні:

підбір штату
підготовка і розвиток кадрів
укладання контрактів на роботу із відповідною категорією оплати
введення принципів і критеріїв для просування по службі
організація виплати зарплатні і вирахування внесків на соціальне забезпечення і податків; організація персоналу на предмет відпусток, відсутності через хворобу і т.д.

Фінансове управління

Завдання фінансового управління полягає в тому, щоб зберігати баланс у фінансовому плані ЛК, що включає підтримку адекватного оперативного резерву, щоб покривати непередбачені короткострокові ризики.

Частиною фінансового управління також є прогнозування витрат і надходжень (заробітна плата штату, устаткування і т.д.). ЛК повинен дотримуватися тенденцій щодо доступних ресурсів і витрат.

Планування

Планування – невід’ємна частина управління в ЛК. Конкретні задачі планування наводимо нижче:

щорічне планування бюджету (прогнозування витрат і надходжень)
планування інфраструктури (щоб забезпечувати відповідні медичні послуги)
планування медичних заходів і програм (щоб виконувати завдання, такі, наприклад, як профілактична медицина і т.д.)

Бухгалтерський облік

Належний облік – дуже важливий аспект. Облік і часте звітування складають основу планування, ефективного адміністрування і стримування витрат. Система обліку повинна давати чітку картину усіх фінансових потоків у ЛК.

Комп’ютеризовані інформаційні системи

Загальна ефективність роботи ЛК може бути збільшена за допомогою комп’ютеризованих інформаційних систем. Використання комп’ютерів може допомоги досягати наступних цілей:

сучасна інформація щодо використання послуг постачальників
запобігання шахрайству
стандартизація адміністративних процедур
спрощення збору централізованої і децентралізованої інформації відносно прав, отриманих пільг й історії вимог
підготовка статистичної інформації

Комп’ютеризація вносить більшу ясність і дає більш корисну базу даних для адміністративних цілей. Щоб повністю використовувати переваги комп’ютеризованої системи, важливо гарантувати, що зібрані усі необхідні дані.

Ті ЛК, що використовують інформаційні технології, досягають більшої прозорості, якості й ефективності медичних послуг. Робота, ефективність і показники якості продемонструють результати удосконалення.

Стандартизація адміністративних процедур

ЛК повинен використовувати числа й показники ефективності для планування і контролю. Тому план роботи ЛК має бути стандартизованим і включати щомісячні дані й аналіз показників, оцінку використання медичних закладів.

Моніторинг

Стандартів якості

Якість має багато вимірів, і її важко визначити. Однак, узагальнюючи, це стосується стилю надання послуг, який гарантує, що медичні послуги надаються згідно відповідного стандарту. Результати процесу стосуються методу лікування. Ключовий результат процесу, таким чином, пов’язаний з організацією доброї клінічної практики і протоколів лікування. Де це можливо, вони повинні ґрунтуватися на свідченнях ефективності, хоча важливість клінічних суджень також широко визнається. Цінність протоколів у тому, що вони допомагають визначати шляхи направлень у системі охорони здоров’я. Це гарантує, що постачальник працюватиме на рівні відповідних стандартів (якості).

Внутрішній моніторинг

Важливо встановити внутрішні процедури моніторингу для ЛК. Внутрішній моніторинг – задача ЛК. Він стосується усіх питань, пов’язаних із внутрішнім управлінням лікувально-діагностичним процесом, таких як аналіз адміністративних витрат, відносини між витратами та надходженнями й організація діяльності, а також підготовка пропозицій, що поліпшують роботу. Внутрішній моніторинг повинен бути завданням кваліфікованого внутрішнього аудитора. Внутрішній моніторинг також пов’язаний із наданням і використанням медичних послуг.

Детальний внутрішній моніторинг необхідний стосовно:

запровадження політики ЛК в сфері охорони здоров’я
фінансового контролю і обліку
рахунків і ваучерів
вимог щодо захисту даних
документації і звітності

Законодавча база діяльності лікарняних кас

Діяльність лікарняних кас в Україні базується на таких основних законодавчих актах :

1. Основи законодавства України про охорону здоров’я (від 19.11.1992 року, зі змінами та доповненнями, останні – у 2004 році). В статті 18 передбачається фінансування охорони здоров’я за рахунок державного та місцевого бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та інших джерел, що не заборонені законодавством.

2. Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” (від 16.09.1997 року №531/97-ВР). В статті 4 цього закону одним із напрямків благодійної діяльності передбачається сприяння охороні здоров’я, участь у наданні медичної допомоги населенню, здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку, які потребують соціальної підтримки. А в статті 6 однією з організаційно-правових форм передбачається членська благодійна організація.

3. Закон України “Про об’єднання громадян” (від 16.06.1992 року №2460-ХІІ) передбачає можливість об’єднання громадян із ціллю здійснення, зокрема, оздоровчої діяльності. Вони мають право на отримання якісної медичної допомоги в випадку захворювання. Для захисту цього, спільного для багатьох, права, згідно зі статтею 3 Закону, можна об’єднатися в громадську організацію.

4. Указ Президента України від 08.08.2000 року №963/2000 “Про додаткові заходи щодо покращення медичної допомоги населенню України”. Указом доручено Кабінету Міністрів України узагальнити досвід створення лікарняних кас при лікувальних закладах за рахунок добровільних внесків підприємств, установ, організацій та окремих громадян і розглянути питання про поширення такого досвіду в установах державної та комунальної форм власності.

5. Указ Президента України “Про Концепцію розвитку охорони здоров’я населення України” від 7 грудня 2000 року. Концепція визначає участь територіальних громад у розвитку сектора додаткових можливостей шляхом фінансування додаткової медичної допомоги понад гарантований державою базовий стандарт якості загальнодоступної допомоги. Перший сектор забезпечується за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів на основі базових стандартів медичної допомоги. Другий фінансується з позабюджетних джерел: добровільного медичного страхування, коштів фондів територіальних громад, одним із яких може бути механізм лікарняних кас.

6. Рішення Конституційного Суду України по справі щодо офіційного трактування положення частини третьої статті 49 Конституції України від 29.05.2002 року №10-рп/2002. Справа №1-13/2002. Суд встановив: частина перша статті 49 закріплює право кожного громадянина на медичне страхування. Встановлення будь-яких обмежень безкоштовної медичної допомоги у вигляді гарантованого рівня чи недієздатним категоріям населення є неприйнятним. Фінансування за рахунок розвитку позабюджетних механізмів залучення додаткових коштів (лікарняні каси, спілки, фонди) можливе при врегулюванні їх діяльності законом.

МОЗ України також підтримує діяльність лікарняних кас, що підтверджується наступними документами:

1. Наказ МОЗ України від 09.07.2003 року за №315 “Про функціонування Лікарняних кас”, де вказується на необхідності розробки методичних рекомендацій щодо створення та діяльності лікарняних кас, що було виконано з використанням механізмів діяльності благодійної організації „Лікарняна каса Житомирської області”.

2. Наказ МОЗ України від 11.08.2005 року №400 “Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров’я”, де рекомендується сприяти діяльності регіональних (обласних) лікарняних кас, створених відповідно до законів України “Про благодійництво та благодійні організації”, “Про об’єднання громадян”, основною метою діяльності яких є покращення рівня медикаментозного забезпечення та якості медичної допомоги.


Закони України:

Закон України № 531/97-ВР “Про благодійництво та благодійні організації“

Закон України “Про об’єднання громадян”

Інший:

Указ Президента України № 963/2000 “Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України”

Наказ МОЗ України № 315 “Про функціонування лікарняних кас

Наказ МОЗ України № 400 “Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров’я“

Свідоцтво про реєстрацію об’єднання громадян