институт Амосова

Госпіталізація у спеціалізовані відділення Інституту проводиться щоденно (окрім свят та вихідних) з 8.30 до 16.00.

Види патологій, що підлягають лікуванню в Інституті :
вродженні вади серця
набуті вади серця
ішемічна хвороба серця
порушення ритму серця
інфекційний ендокардит
патологія грудної аорти
патологія міокарду, що підлягає хірургічній корекції


Консультації, діагностика та лікування в Інституті проводяться :
для пацієнтів-громадян України - безоплатно (за рахунок Державного Бюджету України);
для пацієнтів-не громадян України - на платній основі, якщо інше не передбачено існуючими міжнародними договорами та чинним законодавством; за детальною інформацією звертатися до начальника планово-економічного відділу Дакал Олени Олександрівни за тел.: (044) 275-66-88, (044) 249-89-99


Для госпіталізації необхідно мати :
посвідчення особи з інформацією про місце реєстрації (пропискою)
показання до госпіталізації
консультативний висновок поліклініки Інституту
відсутність протипоказань до хірургічного лікування

крім цього, для дорослих :
висновок лікаря-ендоскопіста про проведену езофагогастродуоденоскопію
рентген-знімок (давністю не більше 1-го місяця)

для дітей :
довідку про санітарно-епідеміологічне оточення
свідоцтво про народження


Додаткова інформація про умови госпіталізації за телефонами :
(044) 275-43-00 (з 9.30 до 16.00) - зав. консультативною поліклінікою Хондога Віктор Михайлович
(044) 275-40-22 - головний лікар Сіромаха Сергій Олегович
(044) 275-10-04 (тел./факс) - заст. головного лікаря Руденко Костянтин Володимирович
з 13.00 до 16.00 по робочим дням

У Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. Н.М. Амосова АМН України протягом останніх років впроваджені нові сучасні методи ендоваскулярного лікування вроджених вад серця без глибокого наркозу та розрізу грудної клітини.

Дані втручання дозволяють безкровно усувати такі вади:
стенози легеневого, аортального і мітрального клапанів;
дефекти міжпередсердної і міжшлуночкової перегородок;
відкрита артеріальна (боталлова) протока;
коарктація аорти (балонна дилатація та стентування).

Всі ендоваскулярні операції проводяться в рентгеноопераційній за допомогою сучасного високотехнологічного обладнання кваліфікованими лікарями, які пройшли стажування за кордоном. Дані втручання виконуються через прокол судин на стегні під місцевою анестезією мініатюрними інструментами: катетерами, балонами, внутрішньосудинними протезами (стентами), спеціальними латками (оклюдерами). Терміни лікування 3-4 дні, з повним відновленням фізичної активності протягом 1-2 тижнів.

Переваги даного методу:
атравматічність операції (операція проводиться без розрізу грудної клітини);
без зупинки серця (штучного кровообігу);
відсутність глибокого наркозу;
всі пристрої виготовлені з біосумісних матеріалів;
відмінний косметичний ефект і відсутність психологічної травми;
короткий післяопераційний період.

В цьому році в галузі кардіохірургії подвійний ювілей - виповнюється 25 років з дня заснування Інституту серцево-судинної Хірургії та 50 років з дня проведення першої в Україні операції на серці з штучним кровообігом.
Строки для досить молодої галузі значні. Як же зароджувалась хірургія одного з найважливіших для життєдіяльності людини органів? Поринемо в історію.
Епоха серцевої хірургії почалась з пошуку методів підтримки життєдіяльності організму при зупинці серцевої діяльності та відключенні легень, а потім вже корекція вади на відкритому, «сухому» серці.
Розвивались 4 напрямки :
Перехресний кровообіг з найближчим родичем

Микола Михайлович Амосов народився 6 грудня 1913 р. в селі Ольхово Вологодської губернії. У 1932 р. закінчив Череповецький механічний технікум, після чого 3 роки працював змінним механіком на Архангельській електростанції. У 1939 році з відзнакою закінчив Архангельський медичний інститут, а у 1940 році - з відзнакою Всесоюзний заочний індустріальний інститут. У період Великої Вітчизняної війни був на фронті провідним хірургом польового госпіталю. З 1947 по 1952 рік працював головним хірургом Брянського облздороввідділу и у цей час почав широко займатися грудною хірургією, вів велику наукову роботу і у 1953 році захистив докторську дисертацію.
У 1952 році М. М. Амосова, як великого фахівця з грудної хірургії, було запрошено У Київський інститут туберкульозу для керівництва спеціально створеною клінікою торакальної хірургії.
Тут з особливою повнотою розкрився його різносторонній талант хірурга та дослідника, фізіолога та інженера, стала особливо плідною наукова, організаторська, практична, педагогічна та суспільна діяльність.
М. М. Амосов був одним з ініціаторів широкого впровадження у нашій країні хірургії при захворюваннях легенів, вніс багато нового у розвиток цієї проблеми. Його дослідження сприяли підвищенню ефективності лікування хвороб легенів. У 1961 році роботи Н.М. Амосова з легеневої хірургії були відмічені Ленінською премією.
Надалі основним напрямом роботи М. М. Амосова стала серцева хірургія. У 1955 році він вперше в Україні почав лікування вад серця хірургічним методом, у 1958 році одним з перших в Радянському Союзі упровадив в практику метод штучного кровообігу. У 1963 році Микола Михайлович першим в Радянському Союзі провів протезування клапана митри, а в 1965 році створив і вперше в світі упровадив в практику антитромботичні протези серцевих клапанів. М. М. Амосовим створено цілий ряд нових методів хірургічного лікування пороків серця, оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу. Його роботи з хірургічного лікування хвороб серця були відмічені Державною премією України (1988 р.), Золотими медалями (1967 р., 1982 г.) та Срібною медаллю (1978 г.) ВДНГ СРСР.
У клініці, створеній М. М. Амосовим, проведено близько 7000 резекцій легенів, понад 95000 операцій з приводу хвороби серця, зокрема близько 36000 з штучним кровообігом.
У 1983 році керована М. М. Амосовим клініка серцевої хірургії реорганізована у Київський науково-дослідний інститут серцево-судинної хірургії і є Українським республіканським кардіохірургічним центром. Щорічно в інституті проводиться близько 3000 операцій на серці, зокрема близько 1500 - з штучним кровообігом. Ведеться розробка найважливіших проблем серцевої хірургії. М. М. Амосов був першим директором а з 1988 року - почесним директором інституту.
У 1955 році М. М. Амосов створив і очолив першу в СРСР кафедру грудної хірургії для удосконалення лікарів. Потім з неї виділилася кафедра анестезіології. Ці кафедри підготували понад 700 фахівців для України та інших республік.
Разом з хірургією М. М. Амосов велику увагу приділяв сучасним проблемам біологічної, медичної та психологічної кібернетики. З 1959 р. по 1990 р. він очолював відділ біологічної кібернетики Інституту кібернетики НАН України. Під керівництвом Н.М. Амосова проведені фундаментальні дослідження систем саморегуляції серця і розробка питань машинної діагностики хвороб серця, розробка і побудова фізіологічної моделі "внутрішнього середовища організму", моделювання на ЕОМ основних психічних функцій і деяких соціально-психологічних механізмів поведінки людини. Нетрадиційність підходу, оригінальні погляди М. М. Амосова отримали широке визнання у нас в країні і за кордоном. За дослідження в області біокібернетики у 1978 р. і 1997 р. його удостоєно Державної премії України.
М. М. Амосов - автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидані в США, Японії Німеччині, Болгарії.
У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидатів наук, багато хто з яких очолює великі наукові центри. М. М. Амосов був членом президії правління Українського суспільства хірургів і кардіологів Міжнародної асоціації хірургів і кардіологів, Міжнародної асоціації хірургів і Міжнародного товариства серцево-судинних хірургів, Міжнародного товариства медичної кібернетики, Наукової ради з кібернетики України, членом редколегії, редакційних рад низки вітчизняних і зарубіжних журналів.
Свою наукову роботу М. М. Амосов поєднував з великою суспільною діяльністю, був депутатом Верховної Ради СРСР п'яти скликань.
Микола Михайлович широко відомий, як письменник. Його повісті "Думки та серце", "Записки з майбутнього", "ППГ-2266", "Книга про щастя та нещастя" неодноразово видавалися у нас в країні і за кордоном.
М. М. Амосова відмічено багатьма високими урядовими нагородами СРСР і України. Микола Михайлович був талановитою, яскравою, різносторонньою людиною, блискучим хірургом, вченим і громадським діячем. Він ніколи не залишався байдужим до проблем держави, нації, окремої людини. Світла пам'ять про академіка М. М. Амосова назавжди залишиться в серцях його учнів, співробітників, багатьох тисяч врятованих хворих, всіх, кому пощастило зустрічатися з цією чудовою людиною.
Постановою Кабінету Міністрів України № 128-р від 12 березня 2003 року Інституту серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України присвоєно ім'я академіка Миколи Михайловича Амосова.

Історія інституту починається з 1955 року, коли на базі 24-ї міської лікарні м. Києва М.М.Амосовим була відкрита перша в Україні спеціалізована клініка серцевої хірургії. У 1957 р. вона перейшла до Українського НДІ туберкульозу, в 1961 р. перейменованого в Київський НДІ туберкульозу і грудної хірургії. В 1983 р. ця клініка серцевої хірургії реорганізована в Київський НДІ серцево-судинної хірургії Міністерства охорони здоров'я України, з 1993 р. – Інститут серцево-судинної хірургії (ІССХ) АМН України. Враховуючи визначну наукову, лікувальну та освітню діяльність Указом Президента України від 14 червня 2006 р. №. 513/2006 Інституту надано статус Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова. Першим директором інституту (1983 - 1988 рр.) був академік НАН і АМН України М.М.Амосов. З 1988 року очолює інститут академік АМН і НАН України, Герой України Г.В.Книшов.
В інституті вперше в Україні розпочато хірургічне лікування вад серця (з 1955 р.), почали застосовуватися операції зі штучним кровообігом (1958 р.), протезування мітрального клапана (1963 р.), перші експериментальні операції на серці в умовах барокамери (1963 р.); проводиться імплантація електрокардіостимуляторів (з 1965 р.). Вперше в світі розроблені і впроваджені антитромботичні моделі протезів клапанів серця (1965 р.). Вперше в Україні почали застосовувати аорто-коронарне шунтування при ішемічній хворобі серця (з 1973 р.), методи фармако-холодового захисту серця при його виключенні з кровообігу (1978 р.); пінні(1976 р.) та мембранні (1985 р.) оксигенатори для зміни функції легенів та ультрафільтрація крові (1984 р.) під час штучного кровообігу;пульсуючий та синхронізований із серцем штучний кровообіг (1984 р.) хірургічне лікування тахісистолічних форм аритмій (з 1986 р.), внутрішньоаортальна балонна контрапульсація для лікування кардіогенного шоку (1986) та сучасна багатокомпонентна інфузійна терапія інтраопераційної аутогемотрансфузії в кардіохірургії, хірургічне лікування вроджених вад серця у новонароджених (з 1992 р.). Розроблено (у співавторстві) та впроваджено комп’ютерний тренажер для штучного кровообігу (1993 р.). З 2000 р. виконуються операції аорто-коронарного шунтування на працюючому серці. З 2001 р. застосовується оригінальний метод фармакохолодового захисту міокарда із застосуванням штучної крові, розроблені методики проведення операцій без донорської крові.
За 25 років існування Інститут перетворився в головний науковий, лікувальний і навчальний заклад. В Інституту розгорнуто 370 ліжок,16 операційних столів, працюють 20 клінічних відділень, поліклініка, 10 лабораторій, які оснащені сучасним діагностичним і лікувальним обладнанням. Щорічно в Інституті проходять обстеження понад 30 тис. хворих, виконується більше ніж 5,5 тис. операцій на серці, рівень якості і результати яких відповідають кращим світовим стандартам. За час існування Інституту виконано більше ніж 120 тис. операцій з приводу вроджених, набутих вад та ішемічної хвороби серця, підготовлено понад 1000 спеціалістів цієї галузі.
Завдяки власним науковим розробкам і стандартизації лікування, Інститут входить до п’ятірки провідних Європейських центрів серцево-судинної хірургії, за показниками кількості та якості операцій на серці і магістральних судинах (післяопераційна летальність в Інституті без штучного кровообігу - 0,7%, а за статистикою всіх центрів США – 2,2%). Розроблений в Інституті метод корекції аневризм лівого шлуночка при ХІХС дозволив знизити летальність при хронічному лікуванні до 1,4%, в той час як летальність при хірургічному лікуванні цієї патології, за даними Асоціації торакальних хірургів США за 2006 р. , складає 8,4%.
При гострому інфекційному ендокардиті, вивчені і впроваджені нові методи лікування із застосуванням загальної гіпертермії організму. Вперше доведена роль штучно створеної високої температури в стимулюванні імунної системи людини, як наслідок, отримано найкращі у світовій практиці результати хірургічного лікування цього захворювання (рецидиви виникають у п’ять разів рідше, ніж в інших клініках світу), одержана найнижча летальність у світі до 1,9%, ( в порівнянні летальність при цій патології у світі складає 12-28%). За ці розробки колектив авторів отримав Державну премію України в галузі науки і техніки за напрямом „Медицина” в 2005 р.
На рівні світових вимог досліджені і розроблені: проблеми електрофізіології серця при серцевій недостатності і порушеннях ритму; роль гвинтоподібних скорочень і стрічкоподібної будови серця у вигнанні крові (серце як 2 насоси в замкнутій демпферній системі). Досягнуто світового рівня за результатами розробок протезування клапанів і лікуванні ішемічної хвороби серця, порушень ритму серця, розшаровуючих аневризм аорти з ретроградною перфузією мозку.
Наукові розробки Інституту відзначено дипломами, нагородами вітчизняних та міжнародних академій, конгресів, премією ім. М.М.Амосова.
В Інституті працює Спеціалізована Вчена рада по захисту дисертацій за спеціальністю „Серцево-судинна хірургія”. З 1992 р. працює кафедра хірургії серця та магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (зав. кафедрою – акад. Г.В. Книшов). Постійно діють курси інформації і стажування з кардіохірургії і кардіології для вітчизняних і закордонних фахівців. На базі інституту проходять навчання студенти першої в Україні кафедри Біомедичної інженерії Міжуніверситетського медико-інженерного факультету (ММІФ) НТУУ “КПІ” (зав. кафедрою – проф. В.Б. Максименко).

Інститут всебічно розвиває контакти з зарубіжними лікувальними та науковими установами (Росії, Польщі, США, Німеччини, Франції, Голландії). Спеціалісти Інституту проходять навчання , стажування та обмін досвідом. Науковці Інституту є постійними учасниками щорічних міжнародних наукових форумів, а саме:Світовий конгрес кардіоторакальних хірургів, Всеросійський з’їзд серцево-судинних хірургів, Європейський конгрес серцево-судинної та тора кальної хірургії,Всесвітній з’їзд кардіологів. У 1991 р. під егідою Інституту створена Асоціація серцево-судинних хірургів України (президент – академік Г.В. Книшов), яка забезпечує методичне керівництво науковою і практичною роботою в кардіохірургії. З 1993 р. проводяться щорічні наукові конференції Асоціації із широкою міжнародною участю.
Інститут є закладом в якому розробляються і впроваджуються передові технології охорони здоров’я . Це перевірена часом школа вітчизняної кардіохірургії, яка відповідає найвищому сучасному рівню наукових досліджень, медичної допомоги і підготовки кадрів.
Директор інституту – академік АМН та НАН України Геннадій Васильович Книшов.

1955 Вперше в Україні виконані операції при пороках серця (М.М. Амосов) Виконано понад 85 000 таких операцій.
1958 Вперше в Україні виконано операцію зі штучним кровообігом (М.М. Амосов)
Виконано понад 35 000 таких операцій.
1959 Розпочата робота з розвитку медичної кібернетики.
1961 Вперше в Україні використано штучну нирку.
1963 Вперше у Радянському Союзі виконано протезування мітрального клапана (М.М. Амосов). Виконано понад 12 000 операцій протезування клапанів серця.
Вперше у Радянському Союзі виконано операцію на серці у барокамері (Л.М. Сидоренко, Л.П. Чепкій)
1965 Вперше у світі створено та впроваджено у практику антитромботичні протези клапанів серця (М.М. Амосов).
1973 Вперше в Україні виконано аортокоронарне шунтування (Г.В. Книшов). Виконано дещо 3 000 операцій.
1978 Вперше в Україні впроваджено у практику метод фармако-холодового захисту міокарду (В.Б. Максименко).
1983 Вперше в Україні використано компонентну інфузіонну гемотерапію у хірургії (А.М. Криштоф)
1984 Вперше у Радянському Союзі виконано балонну вальвулопластику при клапанному стенозі легеневої артерії (Ю.В. Панічкін). Виконано понад 2 500 ендоваскулярних операцій при вроджених та набутих вадах серця.
1986 Вперше в Україні використано хірургічну корекцію при тахісистолічних формах аритмії (Г.В. Книшов)
Вперше в Україні використано внутрішньоаортальну балонну контрапульсацію та синхронізований штучний кровообіг для підтримання функцій серця та легенів (В.Б. Максименко).
1992 Вперше в Україні виконано операцію при вроджених вадах серця у новонароджених (І.М. Ємець). Виконано понад 300 таких операцій.
1993 Вперше у світі розроблено компьютерний тренажер для штучного кровообігу (Є.А. Настенко), що його було відмічено першою премією Європейского Конгресу перфузіологів.
1995 Досліджено фундаментальні механізми масопереносу кисню у організмі людини.
1997 Створено нові інформаційні технології для виявлення регуляторних характеристик фізіологічних систем людини. За їх допомогою знайдено ряд залежностей показників фізіологічних систем, що раніше виявлялися тільки в експерименті.
Розроблено ефективну систему хірургічного лікування та імунокорекції при інфекційному ендокардиті. Накопичено найбільший у світі досвід - понад 1 000 операцій.
1998 Використано принцип "золотого перетину" відносно регуляції кровообігу.
1999 Розроблено оригінальні теорії патогенезу обструктивних гіпертрофічних кардіопатій та на її основі — перспективний метод лікування — двокамерна електрокардіостимуляція (Г.В. Книшов).
Досліджується феномен резонансу при коливних процесах у системі кровообігу.
Розробляються методи оптимізації екстракорпоральної підтримки функції серця, легенів та нирок.
Проводяться фундаментальні дослідження у області розробки медичної техніки та біоматеріалів.
Опановуються телемедичні технології у області кардіології та кардіохірургії.
Участь у перших медичних телемостах.
2000 Виконуються операції аорто-коронарного шунтування на працюючому серці.
2001 Дослідження в області синергетики. Дослідження нелінійної динаміки серцево-судинної системи.
Розроблено оригінальний метод фармако-холодового захисту міокарду із застосуванням штучної крові.
2002 Дослідження системного транспорту кисню та моделювання складної поведінки мікросудинної мережі клітинними автоматами (Є.А. Настенко).
Розроблено метод серцевих операцій без використання донорської крові.
Алгоритм діагностики та термінового лікування первинних пухлин серця (Г.В. Книшов, Р.М. Вітовський).
Створення принципово нової теорії формування міксом серця (В.П. Захарова, А.В. Руденко).
Застосовуються гіпертермічні перфузії при інфекційному ендокардиті та захист міокарду штучною кров'ю (перфтораном).
Розроблені методики проведення операцій без донорської крові.
2005 Розроблені операції аорто-коронарного шунтування на працюючому серці (без штучного кровообігу) що дозволило вдвічі перевищити якісні показники США.
2006 Розроблений в Інституті метод корекції аневризм лівого шлуночку при ХІХС дозволив знизити летальність при хірургічному їх лікуванні до 1,4%.
2007 Розроблено діагностику і лікування вроджених вад серця, поєднаних із передсердним ізомерізмом і дзеркальним розташуванням внутрішніх органів; методику транскатетерного лікування тріпотіння передсердь, що дозволяє усувати аритмію в 99,3% випадків практично без ускладнень.

Книшов Геннадій Васильович – Герой України, академік Національної академії наук (з 2006 р.) і Національної академії медичних наук України (обраний у 1994 р.), академік російської академії медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України (1994 р.), доктор медичних наук (1976 р.), професор (1984 р.), лауреат державної премії УРСР (1988 р.), Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 р.), директор Національного інституту серцево-судинної хірургії АМН України (з 1989 р.), завідувач відділу рентгенхірургічних методів лікування гострої вінцевої недостатності (1993 р.), завідувач кафедри серцево-судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (1992 р.).
Народився 06.08.1934 р. у місті Дебальцево Донецької області у сім’ї робітників. Середня освіта – школа № 3 м. Дебальцево (зараз школа носить ім’я Героя України Г.В. Книшова). Вищу освіту здобув у Донецькому медичному інституті, лікувальний факультет. Після закінчення інституту працював у Донецькій обласній клінічній лікарні, лікарем хірургом з 1958-1962 (під керівництвом професора Р.В. Богославського). У 1962 році направлений на стажування до Інституту туберкульозу і грудної хірургії, де вчиться у М.М. Амосова. З 1962 року є аспірантом Київського інституту туберкульозу та грудної хірургії під безпосереднім керівництвом М.М. Амосова. У 1965 році захистив кандидатську дисертацію за темою: «Мітральна комісуротомія у хворих з тромбозом лівого передсердя», а у 1975 р. – докторську дисертацію за темою: «Протезування мітрального клапана при набутій серцевій недостатності».
Стажувався за кордоном: 1972-1973 р. в США у дитячому госпіталі Бостону під керівництвом А. Кастанеда; у клініці Мейо (керівник Д. Мек-Гун); у клівлендських клініках (керівник Р. Фавалоро); у національному інституті серця і легень у Бетезді; у Техаському інституті серця (Х’юстон, керівники Д. Кулі і М. Де Бекі). У 1978 році працював кардіохірургом у госпіталях Лідса та Хаммерсміта в Англії. Працював за обміном в лабораторії міокардіопластики у професора Леррі Стефенсена в Детройті, штат Мічиган, США, 1984 р.; в Інституті Джона Хопкінса в Балтіморі, Меріленд, США; 1991 та 1993 р. в університетській клініці професора Барвінського у Торонто, Канада; у клініці серцевої хірургії професора Хетцера в Берліні, Німеччина, і т.д.
Працював молодшим, старшим науковим співробітником відділення торакальної хірургії, завідувачем відділу набутих вад серця, завідувачем відділення коронарної хвороби, заступником директора Київського інституту туберкульозу і грудної хірургії. З 1984 по 1989 р. – заступник директора Київського інституту серцево-судинної хірургії. З 1989 року – директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім.. М.М. Амосова.
Г.В. Книшов приймає участь у міжнародних і всесвітніх конгресах, симпозіумах, конференціях, з’їздах кардіологів, серцевих хірургів, кардіо-торакальних хірургів, обирався до їх керівництва. Одержував міжнародні премії, звання, дипломи за власні оригінальні дослідження та внесок у світову науку. Зробив за кордоном понад 40 доповідей (у Росії, Англії, Франції, Голландії, США, Канаді, Німеччині, Італії, Швеції, Австралії, Швейцарії, Португалії, Індії, Монако, Гонконгу та ін.), опублікованих у 97 зарубіжних виданнях.
Г.В. Книшов уперше в Україні застосував хірургічну корекцію тахісистолітичних форм порушень серцевого ритму. Ним розроблена оригінальна теорія походження тяжких захворювань обструктивних гіпертрофічних кардіопатій і на її основі сформовано перспективний метод лікування трикамерною електрокардіостимуляцією. Уперше в світі доведено роль низького імунологічного статусу в розвитку гострого інфекційного ендокардиту та запропонована і впроваджена методика штучного підвищення температури тіла хворого, доведена її роль як пускового механізму стимуляції імунітету пацієнта (за цією методикою прооперовано понад 2 тисячі хворих, отримано найнижчу летальність у світі, а частота рецидивів – у п’ять разів нижча, ніж у інших клініках світу). Академіком Г.В. Книшовим особисто розроблено і широко впроваджено в Україні: метод тимчасової коронарної перфузії, на основі якого почали імплантуватись штучні аортальні клапани; апарат для видалення тромбів з лівого передсердя на працюючому серці, що дало можливість запобіганню тромбоемболічних ускладнень; метод ретроградної консервації та захисту серця у хворих на ішемічну хворобу серця з повністю заблокованими коронарними судинами, що дало можливість виконання операції аорто-коронарного шунтування у тяжких хворих; здійснено усунення найскладніших порушень ритму серця за допомогою низькотемпературної (мінус 70) абляції зі штучним кровообігом.
Основні напрями наукових досліджень: новаторські розробки з анатомії та електрофізіології – стрічкоподібна будова м’яза серця, гвинтоподібне скорочення, принцип «золотого перетину» і резонансу; відпрацьовується новий підхід до розвитку теорії серцевої недостатності на основі вивчення порушення синхронності і послідовності скорочення різних відділів серця та нові методи лікування її з використанням спеціально запрограмованих двошлуночкових електрокардіостимуляторів.
Автор 505 наукових праць, 10 монографій, 3 підручників, 16 патентів на винаходи. Співавтор 3-х підручників, розрахованих на студентів старших медичних вузів III-IV рівнів акредитації. Підготував 38 докторів і кандидатів наук.
Член Комітету з Державних премій в галузі науки і техніки (з 1997 р.), Президент асоціації серцево-судинних хірургів України (з 1992 р.), член Європейської асоціації серцево-торакальних хірургів (з 1990 р.), член Американської асоціації торакальних хірургів (з 1993 р.), член Комітету по Державним нагородам та геральдики (з 2005 р.). Є відповідальним редактором щорічника наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України; членом редакційних колегій та редакційних рад 9 провідних наукових журналів.
Нагороджений орденом "Знак Пошани", Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медаллю "В пам'ять 1500-ліття Києва", "Орденом Князя Ярослава Мудрого ІV,V ступеня", "Золотою медаллю" – вищою нагородою Центру серцево-судинної хірургії ім. Бакулєва РАМН. Г.В.Книшову присвоєно звання "Герой України" з врученням ордену "Держави", лауреат премії ім. Бакулєва у 2010 р.
Основні наукові праці: "Aortic Aneurysms at the Site of the Repair of the Aorta Coarctation" (1996 р.); "Набуті вади серця" (1997 р.); "Принцип "золотого перетину" в регуляції серцево-судинної системи: теоретичні та клініко-фізіологічні дослідження" (2000 р.); "Новий підхід до патогенезу гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії та її лікування методом послідовної двохкамерної електрокардіостимуляції" (2001 р.); "Цікава фізіологія в дослідах"(2003 р.); "Инфекционный эндокардит"(2004 р.); "Опухоли сердца"(2005 р.).

Заступник директора з наукової роботи

Доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України, завідувач кафедри біомедичної інженерії Національного технічного університету України "КПІ".

В інституті - з 1975 року.

Є провідним спеціалістом в галузі клінічної фізіології та штучного кровообігу, приймає активну участь в плануванні та виконанні наукової тематики НІССХ ім. М.М. Амосова АМН України.

Очолює проблемну комісію МОЗ України "Серцево-судинна хірургія", є постійним членом Державної служби з контролю за якістю виробів штучного призначення та ліків МОЗ України, комісії з біоетики НАН України, міжнародного науково-організаційного комітету Фонду Європейських конгресів з технологій штучного кровообігу, Російської Асоціації з екстракорпоральних технологій.

У відділенні хірургічних методів лікування вроджених вад серця у новонароджених та дітей молодшого віку, що очолює професор В.В.Лазоришинець було виконано унікальну операцію новонародженому вагою 1700 г – видалення септичного тромбу правого передсердя. Така операція в умовах штучного кровообігу проводиться в Україні вперше.

Дитина поступила в Інститут у критичному стані (вага при народженні – 1300 г) з ознаками двобічної пневмонії та сепсису. В правому передсерді малюка знаходився септичний тромб, який перекривав правий атріовентрикулярний клапан серця та міг відірватися в будь-яку мить. По життєвим показанням було виконано рятівну операцію. Зараз дитина одужує та знаходиться в задовільному стані.

Національному Інституті серцево-судинною хірургії ім. М.М.Амосова АМН України вперше в Україні запроваджена нова методика лікування коарктації аорти шляхом стентування звуженої ділянки судини у підлітковому та дорослому віці. Протягом 2009-2010 років виконано 14 успішних операцій пацієнтам віком від 14 до 60 років. Дана методика дозволяє усунути навіть значне звуження при відсутності великої операційної травми через пункційний доступ на нозі, без глибокого наркозу та з коротким післяопераційним періодом.

Коарктація аорти – вроджена вада серця, при якій відмічається значне звуження просвіту аорти. Ця вада зустрічається в 6-8% випадків вроджених вад серця. Середня тривалість життя без спеціалізованого лікування складає 35 років, 70% хворих не доживають до 40 років.

В останні десятиліття разом з хірургічним методом лікування даної вродженої вади широкого розповсюдження набув ендоваскулярний метод, при якому операція проводиться при комбінованому знеболенні через пункційний доступ на стегнових артеріях. Дітям до 10-12 років коарктація усувається шляхом балонної дилатації звуженої ділянки аорти, а підліткам і дорослим за допомогою стентування. Стент – металевий каркас, що внутрішньосудинно заводиться у місце звуження та роздувається балоном високого тиску. Саме цей ендопротез дозволяє розширити значно звужену судину та запобігає зворотному розвитку стенозу.

Чотирнадцятьом пацієнтам віком від 14 до 60 років було виконано ендопротезування аорти, п’ять з них мали супутні патології серцево-судинної системи, одна пацієнтка була вагітною у терміні 24 тижнів. У всіх без виключення випадках вдалось досягти адекватного відновлення просвіту аорти, що в свою чергу призвело до нормалізації артеріального тиску на верхніх кінцівках та відсутності значимого градієнта тиску між висхідною та низхідною аортою.

Різка коарктація аорти в типовому місці, просвіт судини < 1мм. (фронтальна проекція)

Ангіографія після попередньої предилатації, просвіт судини збільшено до 5 мм. (фронтальна проекція)

Ангіографія після постановки ендопротезу у фронтальній проекції , просвіт судини збільшено до 23 мм

Ендопротез у латеральній проекції

1 липня 2010 року у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова дитині Б. віком 11 днів, вагою 3500 г, була успішно проведена операція Норвуд I з приводу синдрому гіпоплазії лівих відділів серця (СГЛВС). Після операції та двадцятиденного перебування в палаті інтенсивної терапії, дитина переведена до мами та готується до виписки додому. Стан дитини задовільний.

Це - перша вдала операція в Україні при цій вкрай складній вродженій ваді серця.

Операція проведена бригадою фахівців Інституту завдяки ентузіазму та під керівництвом директора Інституту академіка Г.В. Книшова та Заслуженого лікаря України доктора медичних наук, професора В.В. Лазоришинця.

В Національному Інституті серцево-судиної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України перші спроби лікування синдрому гіпоплазії лівих відділів серця були в середині 90-х років. Незважаючи на невдалі результати лікарі продовжили шлях до вирішення цієї проблеми. Були організовані стажування лікарів в передових клініках Європи, зокрема в Інституті центру здоров'я польської матері (керівник - професор Я. Молл), для ознайомлення з досвідом хірургічного лікування цієї складної вади, підготовлене відповідне оснащення для всіх етапів лікування. Разом зі спеціалістами Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України була проведена робота по пренатальній діагностиці СГЛВС.

Синдром гіпоплазії лівих відділів серця, (англ. Hypoplastic left heart syndrome) - вкрай складна вроджена патологія серця і магістральних судин, яка характеризується наявністю численних вроджених вад серця, а саме: помірна або виражена гіпоплазія, або атрезія мітрального клапану, лівого шлуночку, аортального клапану та гіпоплазія висхідної аорти різноманітного ступеню.

Ще зовсім недавно встановлення цього діагнозу було смертельним вироком для пацієнта. Без спеціалізованої кардіохірургічної допомоги 100% дітей з даною вадою гинуть протягом перших тижнів життя. Поширеність СГЛВС складає від 0,016 до 0,036 % від усіх живих новонароджених дітей. Серед всіх вроджених вад серця СГЛВС зустрічається від 4 до 8%. В Україні щорічно народжується близько 200 дітей з даною патологією. На сьогоднішній день ситуація докорінно змінилась. Якщо вчасно надати кардіохірургічну допомогу, то є шанси врятувати дитину. Саме врятувати, тому що відразу після народження час її життя відлічує не місяці, а дні і навіть години. Діагноз може бути встановлений ще внутрішньоутробно, і це - надзвичайно важливий момент, коли і батьки, і лікарі повинні зважити всі наявні можливості для надання негайної допомоги. Фетальна ехокардіографія (ультразвукове дослідження серця плода) - дозволяє виявити СГЛВС вже на 18-20 тижні вагітності. Важлива тут не тільки підготовка до негайних дій, а й абсолютна рішучість пройти з дитиною весь важкий поетапний шлях його подальшого лікування, який займе декілька перших років його життя.

Хірургічне лікування СГЛВС включає у себе 3 етапи:
Перший етап - Операція Норвуда (англ. Norwood operation).
Виконується, як правило, у віці до 14 днів.
Другий етап - Двонаправлений кавопульмональний анастомоз (англ. Bidirectional cavopulmonary anastomosis) або Процедура Гемі-Фонтен (англ. Hemi-Fontan procedure).
Виконується у віці від 3 до 6 місяців.
Третій (завершальний) етап - Тотальний кавопульмональний анастомоз (англ. Total cavopulmonary connection).
Виконується у віці від 2 до 3 років (при масі пацієнта 12-15 кг).
Кожен з цих етапів пов'язаний з ризиком. Але завжди, навіть якщо це мізерна надія, треба пам'ятати, що і батьки, і лікарі зробили все на сьогодні можливе, щоб врятувати життя дитині. Найважливішим є перший етап, який можна робити виключно в центрах, що мають великий досвід операцій на серці у новонароджених дітей.

Перший вдалий результат дає надію на порятунок багатьох дітей, що народжуються з однією з найскладніших вроджених вад серця - синдромом гіпоплазії лівих відділів серця.
Вдала корекція настільки складної вродженої вади серця в світі відповідає вищому рівню професіоналізму в дитячій кардіохірургії. Отже, можна напевно сказати, що сьогодні відкритий новий напрямок в наданні кардіохірургічної допомоги дітям із складними вродженими вадами в Україні.

Кафедра серцево-судинної хірургії заснована в 1992 р. на базі Інституту серцево-судинної хірургії АМН України. Його функціональні клінічні підрозділи та лабораторії дозволяють здійснювати педагогічний, науковий та лікувальний процеси на високому сучасному рівні.
Засновник та завідуючий кафедрою – академік НАН и АМН України, Президент Асоціації серцево-судинної хірургії Г. В. Книшов. У штат кафедри входять професор, д.мед.н. Р.М. Вітовський, доценти: к.мед.н. А.О. Антощенко, к.мед.н. Е.О. Білінський, асистенти кафедри: к.мед.н. В.В. Ісаєнко, О.З. Парацій, методист кафедри К.П. Кузьміна.
Метою заснування кафедри було надання можливості лікарям різних спеціальностей отримувати сучасні знання про точні методи діагностики та хірургічного лікування хворих з хірургічною патологією серця.
Основними завданнями кафедри є:
підготовка докторів, курсантів та інтернів як хірургічних, так и терапевтичних спеціальностей з питань своєчасної діагностики та хірургічного лікування вроджених, набутих вад серця, ішемічної хвороби серця і порушень ритму, що підлягають хірургічному лікуванню;
методична робота (створення учбових планів та програм, тестових завдань, методичних розробок, підручників, посібників тощо);
координація діяльності однопрофільних хірургічних центрів створених в межах України;
проведення наукових досліджень і впровадження їх результатів в практику охорони здоров'я;
надання висококваліфікованої хірургічної допомоги хворим з патологією серцево-судинної системи.
Кафедра серцево-судинної хірургії є єдиною в Україні, що займається теоретичною і практичною підготовкою кардіохірургів, педіатрів, кардіологів, ревматологів і інших фахівців терапевтичного профілю, які працюють з пацієнтами з хірургічною патологією серцево-судинної системи.
Всі викладачі кафедри постійно проходять навчання з питань удосконалення своєї педагогічної майстерності.
Навчально-методична робота виконується кваліфіковано, у відповідних умовах. Кафедра має 2 аудиторії, 4 учбових кімнати, навчально-методичний кабінет, використовується проекційне обладнання: телевізор, відеомагнітофон, слайдоскоп. На кафедрі є власна бібліотека. Проводиться підготовка клінічних ординаторів та аспірантів, ординаторів-іноземців. За роки існування на кафедрі пройшло навчання понад 2000 лікарів.
В учбовий процес постійно впроваджуються наукові досягнення і наукові рекомендації співробітників кафедри Національного інституту серцево-судинної хірургії, а також зарубіжної науки, зокрема, питання удосконалення хірургічного лікування ішемічної хвороби серця, складних вроджених вад серця, пухлин серця, інфекційного ендокардиту, а також такої складної патології серця, як гіпертрофічна кардіоміопатія, що розроблені на базі інституту. Досягнення в лікуванні цих важких патологічних станів визнані світовою медициною.
Кафедра має широкі міжнародні зв'язки з провідними клініками миру, співробітники кафедри приймають активну участь у національних і міжнародних конференціях та з'їздах.

На базі Інституту серцево-судинної хірургії створена та працює єдина в Україні спеціалізована Вчена Рада Д. 26.555.01 захисту докторських дисертацій з серцево-судинної хірургії.
Голова Ради – академік Г. В. Книшов, науковий секретар - А. В. Руденко.
До складу Ради входять провідні серцево-судинні хірурги країни і видатні учені суміжних спеціальностей.

В 2009-2011 роках в НІССХ АМН України заплановані і ведуться наступні наукові теми :

Вивчити електрофізіологічні механізми формування асинхронії скорочення шлуночків серця, їх роль в розвитку серцевої та судинної недостатності та методи їх корекції
(фундаментальна)
Керівник – академік НАН і АМН України Книшов Г.В.
Дослідити особливості морфогенезу аневризм грудної аорти різного походження
(фундаментальна)
Науковий керівник НДР – д. мед. н. Захарова В.П.
Відповідальний виконавець – к.мед.н. Руденко О.В.
Розробити та вдосконалити методику хірургічного лікування ішемічної хвороби серця у хворих на цукровий діабет
(прикладна)
Науковий керівник: зав. відділенням хірургічного лікування ішемічної хвороби серця, д.мед.н., професор А.В.Руденко
Дослідити аортальні вади серця у хворих з вузьким фіброзним кільцем клапана аорти і підвищити ефективність хірургічних втручань
(прикладна)
Керівник: Попов В.В. – доктор медичних наук, завідувач відділення хірургії набутих вад серця

Відділення вроджених вад серця

Завідувач - ЗІНЬКОВСЬКИЙ Михайло Францевич, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України.

Пройшов стажування в США та Німеччині.

Виконав понад 6500 операцій на серці.

Це перше в державі відділення вроджених вад серця, в якому кожен рік виконується 400-700 операцій на серці.

Основними науковими досягненнями є розробки хірургічного лікування складних вроджених вад серця :
тетради Фалло;
атрезії легеневої артерії;
одного шлуночка серця;
складних форм транспозиції магістральних артерій;
реконструктивні операції аномалій, корекція яких потребує протезування легеневого стовбура та клапана за допомогою "кондуїта";
розробка тактики хірургічного лікування різних вад серця, що супроводжуються гіпоплазією правого шлуночка;
діагностика та хірургічна тактика при комбінації складних вроджених вад, що супроводжуються передсердним ізомеризмом та гетеротаксією внутрішніх органів.